26 листопада 2017 року, у неділю 25-ту після Святої Пятидесятниці, день пам’яті святого Іоана Золотоустого, архієпископа Константинопольсього, Високопреосвященний митрополит Димитрій, звершив чин освячення наріжного каменя храму і монастиря на честь Пресвятої Тройці.
На місці майбутнього монастиря Архіпастиря зустрічав його намісник схиієромонах Артемій (Марич).
За богослужінням молилися: ректор Львівської православної богословської академії протоієрей Ярослав Ощудляк, настоятель Різдво-Богородичного храму с. Мавкович (Городоцього благочиння), протоієрей Володимир Грех, настоятель храму Введення в храм Пресвятої Богородиці с. Мшани протоієрей Олег Квасниця, настоятель Свято-Миколаївського храму с. Якторів протоієрей Петро Червінський УАПЦ, клірик Академічного храму ЛПБА протоієрей Іван Гарат, ієросхимонах Артемій (Марич), настоятель церкви на честь Іова та Амфілохія Почаївських м. Львова (житлового масиву Рясне-2) протоієрей Ігор Ляхович, настоятель храму Святителя Василія Великого с. Бартатів Городоцького благочиння протоієрей Віктор Чижовський.
Співи виконували хористи ЛПБА під керівництвом протоієрея Назарія Лозинського.
Після чину освячення наріжного каменя та хреста нижнього храму на честь преподобного Онуфрія Великого та верхнього Свято-Троїцького храму духовенство урочисто перенесло камінь до підмурку стін майбутнього храму.
Високопреосвященний митрополит Димитрій окропив освяченою водою місце будівництва монастиря, а також духовенство і вірян.
Після відпусту, Архіпастир виголосив повчальне слово:
«Всечесний отець Ігумен – Артемій! Всечесний отець-Ректор! Всечесні отці! Дорогі у Христі брати і сестри! Сьогодні, ми тут зібралися, у святому місці, я відвідував це місце раніше, на запрошення отця Артемія: ми ходили довгою стежкою до джерела, можна сказати, що за майже вісім років, мого перебування тут, на Львівській кафедрі, я вперше відвідав це місце і вперше дізнався, що є тут це святе джерело. І ось настала ця свята година, коли мрія багатьох із нас, а особливо отця Артемія, і всіх тих, хто молився навколо нього, хто приходив до нього, вона здійснюється. Ми щойно заклали наріжний камінь під храм, можна сказати, під такий соборний храм нашого монастиря, на честь Пресвятої Тройці. Тут, де ми знаходимось, буде храм на честь преподобного і богоносного отця нашого Онуфрія Великого, великого святого нашої церкви, пам’ять якого ми святкуємо 25 червня. І, звичайно, верхній храм, який будується на наших очах на честь Пресвятої Тройці. Я вір’ю, що незабаром на цьому місці, обабіч храму, виростуть келії, де оселяться перші монахи і монахині. Я думаю, що в житті багатьох із нас не доводилося бути на чині, на святковій урочистій службі, з нагоди закладин монастиря. Ми, напевно, у своєму житті були багато на таких святкових чинах, де закладався храм, бачили, як робиться, але щоб пережити у своєму житті те, що ми є свідками закладання монастиря, - це, напевно, вперше. Наприклад: у моєму житті архієрейському та священичому, це вперше відбувається, коли на новому місці, не десь-інде відроджується монастир, а на новому місці, закладається монастир. Ви повинні знати, що молитви ченців можуть багато. Так сталося, що не ченці йдуть до людей, а люди йдуть до ченців, це є окрема така спільнота в церкві, яка молиться за весь народ. Дай Бог, щоб це чуття нашої душі, завжди було з нами, і ми не тільки приходили до храмів, але й приходили до цього святого місця, відчуваючи цю особливу молитву ченців.
У свою чергу, зі словом подяки, за відвідини та звершений чин освячення наріжного каменя, на адресу керуючого єпархією, звернувся ігумен Артемій (Марич).
«Ваше Високопреосвященство! Дорогий Владико! Гості, парафіни Свято-Троїцької обителі, щиро дякую усім, хто сьогодні прийшов і удостоїв цієї великої честі, – запросити Духа Святого на це святе місце, для того, щоб ми будували цю святиню, закладали кожен камінчик у цю добру справу. Я дуже дякую, дорогий Владико, що Ви приїхали і удостоїли нас тієї великої честі. В честь цього, хочу вручити Вам голуба – знак Святого Духа, візьміть цей подарунок від нас. І в знак нашої любові до Вас прийміть оці квіти. Нехай Господь береже Вас на Многії і благії Літа. Іс полла еті Деспота!».
Насамкінець, Владика Димитрій, наділив усіх присутніх архіпастирським благословенням, а також оглянув будівництво верхнього храму.