Серед численних пам’яток іконопису, які ще й сьогодні повертаються із небуття, важливе місце посідає нещодавно повернена до життя, завдяки клопіткій праці реставраторів, ікона Пресвятої Богородиці ''Знамення'' ХVІІІ ст. із приватної збірки.
Багато мистецтвознавців вважають, що "Знамення" – погрудне зображення Богоматері, на грудях Якої у складках мафорію або ж у медальйоні закомпоновано постать малого Христа, – є скороченим й усіченим варіантом Богородиці "Великої Панагії". Основний смисл в іконах "Знамення" змістився з посередницької заступницької молитви Богоматері "Оранти" до Боговтілення Христа. Круглий медальйон на рівні грудей Богородиці, в якому зображали Христа, виступав символом земного втілення Спасителя. Богородиця "Знамення" із зображенням Дитини–Христа без кола (сфери) є іконографічним зразком, який був поширеним у новгородських іконах ХV – ХVІ ст. Зображення Богоматері з Дитям без кола у давньоруській традиції називали "Воплоченням". На іконі "Знамення", яку розглядаємо ми, у кутках симетрично розміщено фрагменти рослинного орнаменту – галузок квітів.
В основу іконографічної схеми ікони лягли два тексти: зі Старого Завіту – пророцтво Ісаї (Іс. 7:14) та з Нового Завіту (Лк. 1:35).
Урятована академіком Ігорем Івановичем Грициняком ікона ХVІІІ ст. ікона є прикладом того, як добрі наміри людини - інтелігента та вченого, – повернули до скарбниці українського національного мистецтва ще один шедевр, що суттєво збагатить наші знання про культуру народу.
Ікона була придбана паном Ігорем в один із дощових днів на антикварних розвалах київського базару, на лівому березі Дніпра біля станції метро Лівобережна, вкрай зруйнована і вимагала негайної роботи реставраторів. І ця робота була виконана.
З благословення Високопреосвященного митрополита Львівського і Сокальського Димитрія 27 грудня 2014 року Божого, суботнього дня, до храму Різдва Пресвятої Богородиці с. Мавковичі було доставлено відроджену велику святиню - ікону Пресвятої Богородиці "Знамення". У неділю, 28 грудня 2014 року Божого, з благословення Високопреосвященного митрополита Димитрія відновлену ікону освятив настоятель Різдво-Богородичного храму протоієрей Володимир Грех. Освячення ікони було проведено дуже урочисто, при великій кількості парафіян. Ікона була виставлена для вшанування вірянами.
Після освячення ікони я звернувся до зі словом присутніх у храмі:
“13 грудня 2014 року у Львівському національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької відбулася презентація відреставрованої ікони "Богородиця Знамення". Презентація відбулась у рамках відзначення лауреата премії "Архістратиг Михаїл". Водночас із презентацією образу "Богородиця Знамення" було також представлено сигнальний випуск мистецького альбому з однойменною назвою.
Під час урочистостей публіка висловила своє захоплення академіку Академії аграрних наук України п. Ігорю Грициняку. Саме завдяки йому, поціновувачу мистецтва та знаному меценату, ця ікона потрапила до майстрів–реставраторів, де й отримала нове життя. Академіка Ігоря Івановича удостоїли відзнаки громадської організації "Мистецький фонд імені Короля Данила". Дякуємо нашому Ігорю Івановичу, академіку Національної академії аграрних наук України, доктору сільськогосподарських наук, професору, директору Інституту рибного господарства НААН України, меценату, за його громадську роботу на благо Української Православної Церкви Київського Патріархату, за порятунок цього великого скарбу, великої спасаючої святині, ікони "Богородиця Знамення"; за те, що найперше врятована ним ця свята ікона освячує і благословляє його рідну церкву, храм його дитинства, рідне село, його матусю, родину, люблячих парафіян-земляків, з якими майже кожної неділі він молиться за богослужіннями”.
З благословення Владики–Митрополита ікона "Богородиця Знамення" була наданя для вшанування також і вірянами інших церков Городоччини: церков святителя Миколая Чудотворця Української Православної Церкви Київського Патріархату та Української Греко–Католицької Церкви смт. Великий Любінь, церков святого пророка, Предтечі та Хрестителя Господнього Іоана Української Православної Церкви Київського Патріархату та Преображення Господнього Української Греко–Католицької Церкви міста Городок, церкви Введення в храм Пресвятої Богородиці с. Мшана та церкви святителя Василія Великого с. Бартатів.
Після перебування ікони у вищевказаних храмах Городоччини, ікону "Богородиця Знамення" Ігор Іванович передав у дар Покровському кафедральному собору м. Львова, для постійного її там перебування.
Ікона "Богородиця Знамення" із приватної збірки п. Ігоря датується ХVІІІ ст., написана на полотні і має характерний великий розмір 173×139 см. Ікони такого розміру використовували як заміну стінописам для оздоблення українських храмів, починаючи зі ХVІІ століття.
Смисловий контекст даної ікони доносить ідею милості Божої через Втілення Сина Божого. Небесна Цариця і Матір всього світу бере на Себе молитви людей і, помножуючи їх, передає Христові і дарує надію на спасіння. Христос–Дитина тримає в руках Державу, що є атрибутом багатьох образів і символізує Його владу над світом. У верхній частині ікони, над німбом Божої Матері, знаходиться напис на церковно–слов’янській мові: "Під Твою милість прибігаємо, Богородице Діво, молитвами нашими в скорботах не погорди, але від бід ізбав нас, єдина чиста і благословенна" - перші рядки тропаря до Богородиці, що співається у кінці великопісної вечірні.
Ікона "Богородиця Знамення" – сакральна, в якій немає нічого тимчасового і минущого; вона зберегла своє першопочаткове призначення і життєдайну силу: як образ для зцілення душі і молитви, як складова літургійного життя, як сукупність усього вічного, святого спокою і тиші.
У купі зім’ятих полотен Ігор Іванович Грициняк віднайшов вітхе, обірване, нерівно складене полотно зі зображенням Богородиці, яке його глибоко здивувало. Полотно було привезено до Львова і показано науковцям Львівської філії Національного науково–дослідного реставраційного центру України. Вивченням полотна і дослідженням його стану, а також і техніко–технологічними особливостями займався завідувач відділу наукових досліджень кандидат мистецтвознавства Тарас Откович. Біологічні дослідження провела заступник директора з науково–дослідної та реставраційної роботи Галина Осьмак. Хімічні та біохімічні дослідження провела старший науковий співробітник Олена Козак. Багато потрудилися і зробили вагомий внесок у відродженні великої святині і Мирослав Откович – народний художник України, заслужений діяч мистецтв України, лауреат премії імені Андрея Шептицького, завідувач Львівської філії ННДРЦУ; мистецтвознавці Ольга Канарська-Луцан і Зоряна Лильо–Откович.
Великоформатна ікона "Богородиця Знамення" очевидно створена в одному із монастирів центральної України, в якому розташовувалася іконописна майстерня. Для основи твору використано лляну тканину полотняного переплетення. До реставрації по всій поверхні ікона мала численні наскрізні прориви основи, а в нижній частині - і втрачені шматки полотна, що в цілому привело до повного спотворення зображення. Науковці провели складну наукову роботу, яка детально описана у праці, присвяченій реставраційному процесу ікони "Богородиця Знамення" - альбому "Богородиця Знамення".
Ікона “Богородиця Знамення” та одноіменний альбом – вагомий науковий вклад в українську іконологію й іконографію.