Проповідь митрополита Димитрія у другий день Святої Пасхи. Про Перемогу Воскреслого Христа

Христос Воскрес!

Дорогі
брати й сестри!
Продовжуючи
святкувати Пасху Христову, ми часто задумуємось над тим, чому Воскресіння із
мертвих Христа Спасителя називають ще переможною ходою. В чому ця перемога
полягає, чому ми Воскреслого Христа Спасителя називаємо Переможцем і носієм
Перемоги? Давайте поміркуємо над цими словами.



Для прикладу, порівняймо звичайну земну перемогу царів,
вождів цілих народів і перемогу над гріхом і смертю Самого Спасителя. Земна
перемога ніколи і нікого не приводила до такої радості. Вона навпаки розділяла
цілі народи. Земна перемога характеризується тільки одним — переможець завжди
буде радіти сльозам переможеного. Він святкуватиме, а переможений проливатиме
гіркі сльози. Були такі володарі, які перемогу свою сприймали зі співчуттям.
Вони сумували за переможеним, його втратами, але й це було тимчасовим. Ці
перемоги не несли в собі правдивої радості, тому що були людськими і швидкоплинними.



Не завжди від перемоги мав якийсь виграш, навіть
матеріальний, народ, який її здобував. Давайте подивимось на приклад з Другої Світової
війни. Порівняйте, як живе зараз народ, який був у тій війні переможений, і той
народ, який переміг страшного ворога. Ось за кілька днів ми будемо згадувати цю
жахливу сторінку нашої історії. І сьогодні видно це на прикладі нашого життя,
що отримали ті, які перемогли — чисте мирне небо? Так, це головне. Але ж
соціальні виміри життя диктують своє і не завжди вони виправдовують здобуті під
час перемоги шанси.



Є ще одна показова річ у перемогах вождів. Вони нікому
не віддають слави, набутої під час перемоги. Переможці ні з ким з нею не можуть
поділитися. Знову ж мені на згадку прийшов процес, пов’язаний із повоєнним
періодом. Сталін і Жуков саме через те, що не могли поділити між собою слави
перемоги, зайшли у страшний конфлікт. Врешті все це стерло «немеркнучу славу» і
одного, і другого.



Ми дуже захопилися земними перемогами і переможцями...
А що ж Христос? Зверніть увагу Він, Воскреслий, всюди зображається з переможною
хоругвою. Яку ж перемогу він нам несе? Перемогу над смертю і гріхом. «Більше
того, — як говорить нам святитель Микола Сербський, — тільки воскреслий Господь обома руками віддає Свою перемогу кожному із
нас і не гнівається, а радіє, коли Його перемога чинить нас переможцями, тобто
більш великими, живими і багатими...».



Його Перемога — Воскресіння з мертвих — не заздрить,
радісна і благодатна. Вона оживляє кожного. Ця перемога не для Самого Христа
Спасителя, а для кожного із нас. Він, простягуючи руки, промовляє: «Візьміть її
задарма, бо вона вчинена з любові до кожного із вас».



Хто-небудь з вас зараз запитає: «Якщо воскреслий
Господь переміг смерть, то чому люди все ще помирають?». Той, хто увійшов в це
життя через материнське лоно, виходить з цього життя через смерть і гріб. Таким
є правило. Але тільки для нас, помираючих у Христі, смерть не є вже
безпросвітньою темрявою, а народженням для нового життя і повернення до своєї
справжньої Батьківщини. Гріб для нас стає вже не вічною темрявою, а лише
воротами, в яких очікують нас світлі Ангели.



Сьогодні доречним буде згадати і про Тайну, через яку
ми стаємо співпричасниками смерті і воскресіння нашого Христа Побідоносця. Ті,
хто споживає Святі й Пречисті Тайни Тіла й Крові Господніх, воістину споживають
життя і життя це робить їх безсмертними. Тільки гріх людину руйнує і тління
смерті дихає такій людині в спину. О, якби нам встрепенути цей сон гріха,
відігнати від себе?! Лише закликавши на допомогу Воскреслого триденно із гробу
Христа Життєдавця. Амінь! Воістину Воскрес Христос!






Pоздрукувати матеріал
Налаштування доступності
Налаштування контрасту
Розмір шрифту
Міжбуквенний інтервал
Міжстрочний інтервал
Зображення
Шрифт
Скинути налаштування