В
ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Дорогі брати й сестри! У богослужіннях цього тижня Церква прославляє святий
Хрест і звеличує хресні страждання Христа Спасителя. Вона виносить святий Хрест
на середину храму для поклоніння, через це й сама неділя ця називається
Хрестопоклонною. Поклоніння Животворчому Хресту звершується аж до п’ятниці, коли
Хрест заноситься у вівтар.
Свята Церква пропонує нам чесний Хрест серед посту для
духовного підкріплення, адже ми продовжуємо поститися. Подібно до того, як
мандрівник, який стомився від довгої дороги, відпочиває під широколистим
деревом в тіні, так і православний християнин, звершуючи духовну подорож до
Небесного Єрусалима — до Пасхи Христової, знаходить на середині цього шляху
Хресне древо, щоб під його покровом набратися сил для подальшої подорожі.
«Бо слово
хресне для загиблих безумство є, а для нас, що спасаємось, — сила Божа» (1Кор.
1, 18), — каже нам святий апостол
Павло. «Духовний же судить про все, а про
нього ніхто не може судити. Бо хто пізнав розум Господній, щоб міг пояснити
його? А ми маємо розум Христів», (1Кор. 2, 15-16) — так говорить апостол
народів у посланні до коринф’ян. Дійсно Хрест є
безумством для тих, хто не приймає з вірою і не розмірковує про благість і
всемогутність Божу, але божественні справи досліджує за посередністю людських і
природних роздумів, бо все, що належить Богові, є вище за єство, розум і душу.
Усі діяння і чудотворіння Христові є дуже великими,
божественними і дивними, але найбільшим за все є Чесний Хрест Його, бо смерть
Ним подолана, праотцівський гріх знищено, пекло пограбоване, дароване
воскресіння, дана нам сила зневажати навіть саму смерть, повернуте нам і першопочаткове
блаженство, відкриті ворота раю, наше єство сіло праворуч Бога, і стали ми
дітьми Божими і спадкоємцями не через щось інше, як тільки через Хрест Господа
нашого Ісуса Христа. І все це влаштоване для нас через Хрест Христів: «Невже не знаєте, — каже апостол Павло, —
що всі ми , що хрестилися в Христа Ісуса,
у смерть Його хрестилися?» (Рим. 6, 3).
Ось, смерть Христа, Животворчий Хрест зодягнули нас в
іпостасну Божу мудрість і силу. Сила ж Божа є словом хресним, тому що через
нього відкрилася нам могутність Божа, тобто перемога над смертю, або ж, тому що
подібно до того, як чотири кінці Хреста, з’єдналися в центрі, так само твердо
тримається і висота, і глибина, і довжина, і ширина, тобто все видиме і
невидиме творіння.
Хрест нам даний в якості знамення на чолі, як Ізраїлю
обрізання, бо через нього ми, віруючі, відрізняємось від невіруючих. Він — щит
і меч, і пам’ятник перемоги над дияволом. Він — печать для того, щоб не
торкнувся нас той, хто все знищує. Хрест є для тих, хто лежить, повстанням,
опорою, для немічних — посохом, для тих, хто пасеться — жезлом, для тих, хто в
дорозі — вказівником, для тих, хто чогось вже досяг — дорогою до вдосконалення,
для душі і тіла нашого — спасінням. Він відхиляє від нас усяке зло. Він є усіх
благ наших винуватцем, гріха винищенням. Хрест є паростком воскресіння і деревом
життя вічного.
Для того, щоб переконатися нам в силі Хреста, наведемо
життєві приклади. Багато із вас, тут присутніх, ще пам’ятають часи гонінь на Церкву. Здавалося це вже кінець — християнська
Церква залишилась в минулому. Хрестик на тілі для багатьох було соромно носити.
Його заховували від сторонніх очей. Ми боялися, навіть будучи у храмах,
перехреститися. Але ж доказом того, що сила хресного знамення є непереможною
був хрест на могилах наших спочилих братів і сестер. Комуніста могли поховати з
усіма тодішніми радянськими почестями, без священика, тільки з червоним
прапором і духовим оркестром, але мало хто помічав, що навіть на могилі
комуніста часто замість тумби із зіркою ставили хреста. Ці хрести на цвинтарях
були свідченням того, що наші близькі родичі відходячи у вічність брали з собою
хреста, бо за хрестом слідувало і воскресіння.
Не тільки в ті часи, але й зараз зустрінете багато
таких людей, що замість хреста, більше віддають перевагу носити на тілі якийсь
знак зодіаку або ж талісман. Дуже часто хрестика ми купуємо, як прикрасу,
забуваючи при цьому, що носіння хресного знамення є не тільки прикрасою для
нашого тіла.
Нам християнам потрібно завжди пам’ятати, якою
дорогоцінною і великою жертвою нас викуплено від гріха і смерті, тому Голгофа і
Хрест повинні завжди бути перед нашими очима. Хресне знамено повинне нам
вказувати правильний та істинний шлях.
У святоотцівських творах зустрічається таке передання,
що нібито, коли благорозумний розбійник прийшов до дверей раю, то йому дорогу
перегородив ангел, і тільки тоді, коли він показав хрест, зміг увійти до раю.
Це передання для кожного із нас є дуже повчальним, бо нести свій хрест в житті
аж до дверей раю — це наш обов’язок і ще краще
нести його разом з Христом. Тоді дорога наша буде прямою і неодмінно
закінчиться для кожного із нас спасінням. Амінь!