В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Дорогі брати і сестри! Хочу привітати Вас з Новим роком. який ще у нашому народі традиційно називають Старим Новим роком. Звичайно, що сьогоднішній день вміщає у собі дуже багато. Перш за все ми згадуємо Обрізання згідно юдейського закону Господа нашого Ісуса Христа; вшановуємо пам’ять святителя Василія Великого, архиєпископа Кесарії Каппадокійської (власне щойно ми звершили Літургію, укладену ним, яка є дещо довшою за тривалістю, аніж Літургія, укладена Іоаном Золотоустим, проте на відміну від неї звершується лише напередодні Різдва Христового, в день пам’яті Василія Великого, у Навечір’я Богоявлення, та неділі Великого посту); також сьогодні наша Українська Православна Церква вшановує пам’ять святителя Петра Могили, митрополита Київського.
Що сказати в цей перший день нового року? Хочу промовити до вас словами святителя Інокентія. який каже: «Печальна участь проповідника, який вітаючи паству із Новим роком, змушений ствердити той факт, що ми стали старшими на один рік, ще більше наблизились до тієї межі, яка розділяє наше тимчасове життя від вічного». Ми вітаємо один одного з Новим роком і новим щастям. Святитель Феофан Затворник, який більшу частину свого життя провів у затворі і мовчанні, у слові на Новий рік задається запитанням «А що ж насправді таке Новий рік і нове щастя?» Чому ми не вітаємо один одного з новим днем, чи з новою порою року, але так прагнемо зустрічати і вітати один одного із новим роком. Невже цей рік, що два тижні назад настав за Григоріанським календарем, а нині і за Юліанським календарем, якого й дотримується наша Церква, може чимось відрізнятись від минулого чи того, який був десятиліття тому? Так, можливо й буде він чимось відмінний, бо ми не знаємо, що нас чекає завтра, післязавтра, через місяць, ми не можемо цього знати, тому й надіємось на щастя.
А яке ж насправді щастя? Що каже про це Свята Церква, у яке щастя навчає нас вірити і якого щастя бажати один одному? Якщо такого, яке ми мали у році минулому, то один скаже, що він щастя мав, а другий, що часом відчував себе нещасним, а ще інший скаже, що минулий рік для нього просто був жахливим, хоча йому й бажали щастя у новому році. І так кожен дасть свою оцінку пройденому відрізку часу, який насправді, якщо задуматись, знаменний лише тим. що ми стали старшими на один рік. А у чому справді полягає щастя, так про це нам говорить апостол Павло: «Буде нове небо і нова земля». Тобто щастя для християнина полягає у тому, щоби зустріти нове небо і нову землю, щоби ми оновились духовно. Бо якщо бажаємо для себе щастя звичайного, то воно різним буває. Одна людина вся у гріхах і вона щаслива від цього, щаслива, що скривдила когось, інша щаслива, задоволена від можливості спілкуватись із родичами, друзями ще інша також має власні критерії щастя і т.д. Але це все земне міркування, а істинне щастя у тому, щоби проживши ще один рік, ставши старшими на один рік, ми прожили його недаремно, а наблизились до Бога, зросли духовно, зодягнулися у Божу правду — істинну духовну броню, задумувались у чому істинний сенс земного життя.
Для чого тоді ми випрошуємо у Бога, щоби він благословив вінець наступаючого року своєю благістю? Тому що ми, будучи людьми і маючи людські потреби, хочемо, щоби перш за все цей рік був благословенний у земному житті. Але якому і як саме благословенний? Ми наприклад просимо доброго врожаю і правильно робимо, бо це у владі Божій, і людина природу побороти чи щось принципово у ній змінити не може. Не даремно ж Бог сказав, що без Нього нічого робити ми не можемо. І допоки серед нас залишатиметься хоч одна людина яка проситиме, звертаючись до Бога, про добрий врожай, достаток земних плодів, часи спокійні, ми будемо мати цей врожай, матимемо достаток і мир, тому що через молитви навіть одної людини, Господь даватиме нам милість.
Вітаючи вас, брати і сестри, із Новим роком, бажаю, аби у вашому, перш за все особистому, житті він не промайнув марно, щоби всі ми приносили достойні плоди. А які це плоди? Це звісно плоди покаяння, коли ми визнаємо перед Богом, що ми є грішні, коли хочемо, щоби Господь завжди перебував над нами, з нами і у нас. Зодягнувшись у нове істинне щастя, у броню віри та істини, надіючись на заступництво Матері Божої, з дня у день робімо тверді кроки для того, щоби міцніла наша отцівська православна віра, щоби всі ми перебували у доброму здоров’ї і молились один за одного, відвідували Богослужіння у храміі віддавали Богові належну славу. честь і поклоніння, бо цього вимагає від нас Господь наш Ісус Христос і це наближуватиме нас до великої духовної радості, коли побачимо нову землю і нове небо. Амінь.