Сьогодні надзвичайно є важкий і суєтний час для всіх нас, але Господь дає нам надзвичайно велику милість – Він поставляє нам живих носіїв істинної віри Христової за прикладом великих святителів. Коли Церква звершує богослужіння, то говорить, що кожний святитель є правилом віри для інших людей. І ось сьогодні Ви, дорогий наш Владико, є тим правилом віри для всіх нас, віри православної, світилом Православ'я для Львівської кафедри.
Ви засвідчуєте віру свою не лише і не стільки словами, але своїм життям виявляєте цю віру.
Господь нам немало допомагає через Свою Матір Пречисту Діву Марію. Ви прийшли сюди, на Львівську кафедру, і, я думаю, чули Її покров на собі. Вона як свідок Вознесіння Свого Сина на небеса проповідувала про це повсюди. І Ви так само сьогодні свідчите, що це дійсно було. Це дуже складно, складно свідчити живу віру у Бога, але Господь Вам дає сили. І ми бачимо це, дорогий Владико, з Ваших дій, бо саме завдяки Вашій праці наша Церква не стоїть на місці, вона зростає, розвивається, міцніє, вона стає знаною і помітною серед інших Православних Церков. Це є прояв великої особливої милості Божої, що Вам дарована можливість бути одним із будівничих майбутньої Помісної Православної Церкви.
Це дуже важливо для усіх нас – і священиків, і мирян, бо ми, бачачи Ваші добрі діла, Вашу віру, самі утверджуємось на правильному шляху.
Тому ми Вам бажаємо доброго здоров’я, щоб Ви і надалі ще протягом багатьох років продовжували свідчити своїм життям, своїми проповідями, своїми талантами, якими Господь Вас наділив, живу віру в Бога, а ми по-синівському завжди будемо виявляти Вам свою шану і нашу любов до Вас.
Іс полла еті Деспота!