Вітальний адрес Святійшого Патріарха Філарета учасникам XXIV Міжнародної наукової конференції ''Історія релігій в Україні'' у Львові

14 травня 2014 року в рамках XXIV Міжнародної наукової конференції ''Історія релігій в Україні'' відбулась урочиста академія з нагоди 150-річчя з дня народження митрополита УАПЦ Василя Липківського. Львівську єпархію на урочистому заході представляли викладачі Львівської православної богословської академії прот. Петро Політило та ієрей Назарій Лозинський.


Під час свого виступу отець Назарій зачитав вітальний адрес учасникам конференції Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України:


"Всечесні отці!

Шановні учасники і гості конференції!

Дорогі брати і сестри!

Христос Воскрес!

У Священному Писанні Господь наш Ісус Христос поставив риторичне запитання: “Якщо царство розділиться само в собі, то як може встояти царство це?” (Мк. 3:24). Відповідь на нього очевидна: ніяк не може! А чому не може? Бо у ньому немає Бога. Адже ми знаємо, що Бог Єдиний у трьох Іпостасях, а тому і людину створив цілісною, єдиною душею і тілом. Після гріхопадіння душа людини, за словом святого апостола Павла, хоче одного, а тіло – іншого (Рим. 7:15). Отже внутрішня єдність людини втратилась. А хто долучився до цього? Диявол, бо він батько розділень і руїни. Де діє диявол, там не може бути єдності.

Як людина має душу, так і кожен народ також має свою душу: це Свята Церква і у кожного народу вона своя. Наш український народ також має свою душу – Українську Помісну Православну Церкву. Справжня Українська Церква вчить любові до України, любові до українського народу, до української символіки, до українських традицій, бо це є Церква синів і дочок України, які віддавали своє життя за щасливе і вільне майбутнє грядущих поколінь.

Серед таких визначних постатей української історії є справжній патріот і пастир Української Церкви, галичанин за походженням, митрополит Василь Липківський. Він не побоявся вовків в овечих шкурах, не побоявся нести важкий святительський хрест серед випробувань, насмішок, переслідувань, наклепів і гонінь, а прийняв на свої плечі архіпастирський омофор і до останнього подиху не залишив своєї пастви, не втік в еміграцію. І хоч тогочасна атеїстична влада не давала йому можливості звершувати своє служіння, він залишився на своїй українській землі, серед свого народу, де продовжував нести подвиг молитви і подвиг любові.

Вітаючи високе наукове товариство, яке зібралось вшанувати пам’ять цього великого ієрарха України, закликаю на всіх Боже благословення. Нехай Пастиреначальник Господь Ісус Христос через життєвий приклад митрополита Василя Липківського, надихає нас любити свій край, шанувати пам’ять своїх предків, цінувати традиції свого народу і не служити чужинцеві ні тілом у своїй державі, ні душею у своїй Українській Церкві. Нехай Ваша праця приносить багаті плоди для культурного і наукового становлення молодого покоління благословенної Богом України!"

+Філарет,

Патріарх Київський і всієї Руси-України

14 травня 2014 року

Прес-служба Львівсько-Сокальської єпархії




Pоздрукувати матеріал
Налаштування доступності
Налаштування контрасту
Розмір шрифту
Міжбуквенний інтервал
Міжстрочний інтервал
Зображення
Шрифт
Скинути налаштування