Я щиро вдячний усім вам, які сьогодні прийшли відпровадити мого батька, отця Павла, у загробне вічне життя.
Звісно я не сподівався, що Господь так рано покличе його. Останні місяці він жив надією і , що ось-ось ми будемо освячувати новий храм, але Господь його покликав до вічності.
Дорогий владико! Я низько Вам вклоняюся і щиро дякую за молитву, за звершені богослужіння особисто від себе, від мами, від дітей, від усієї родини, від усіх близьких, від парафіян цього храму села Раково, від парафіян Свято-Дмитрівського храму села Надиби, де батько також побудував церкву, від парафіян села Берестяни, де також стоїть збудована отцем Павлом церква, від усіх, хто його знав, усіх, хто прийшов сьогодні принести оцю молитву. Ось лише одна церква, яку він збудував, та не встиг освятити, височіє тут біля нас.
Дорогий владико, я знову і знову вклоняюся Вам і дякую, що ви вознесли молитву, звершили службу Божу за мого батька митрофорного протоієрея Павла, звершили чин похорону. Нехай Господь за Вашими молитвами прийме його душу у Царство Небесне, оселі святих і праведних, де вже немає ні болі, ні зітхання, тільки життя вічне.