Перш за все я хотів би привітати вас із днем чуда архістратига Божого Михаїла в Хонах, яке сьогодні згадується святою Церквою, і, звісно, також привітати вас із цим чудовим осіннім днем, в який ми заклали камінь в основу майбутнього храму на честь ікони Божої Матері “Холмська”.
Так уже напевно повелося що в Україні і на нашій Галицькій землі зокрема дуже багато храмів ми присвячуємо Божій Матері і в тому числі Її святим чудотворним іконам. Ось нещодавно, як ви, думаю, знаєте, Святійший Патріарх Філарет, перебуваючи із Першосвятительським візитом у нашій Львівській єпархії, освятив храм на честь ікони Божої Матері “Всецариця”. Це було минулої суботи. Швидко злетів час і сьогодні ми закладаємо ще один храм на честь уже іншої чудотворної ікони Божої Матері – “Холмська”. Це є відкритим свідченням про те, що Божа Матір простягає над нами особливий Свій покров і заступництво, що Вона не покидає нас у цей тяжкий і відповідальний час для нашої української землі і нашого народу. Адже для християнина не буває нічого випадково, бо ми знаємо, що над усім промишляє Господь Бог. І я вірю, що так само невипадково мною з отцем Василієм для закладення наріжного каменя майбутнього вашого храму був обраний саме день згадування Михайлового чуда.
Якщо ви уважно вслухалися в слова молитов, які читалися мною під час чину освячення наріжного каменя, то зауважили, що зміст їх такий, наче храм уже стоїть, уже побудований і готовий для принесення в ньому безкровної Євхаристійної Жертви. Я вірю, що храм цей уже збудований в очах Божих, а тому ми його неодмінно побудуємо! Побудуємо, тому що є особливе бажання його будувати, що виходить із середини нашої, з наших сердець.
Не дивлячись на те, що зараз надзвичайно важко вести будь-яке будівництво, ви, православні християни цієї околиці міста Городка будуєте храм. Чи задумувалися ви над тим, що зараз, можливо, не найсприятливіший для цього час? Так і є. А ми будуємо цей храм! Це означає, що ми прагнемо до Бога, що наші душі визріли, як останні осінні квіти, для Бога, і ми, не дивлячись на всі ті труднощі, які нам зустрічаються, хто - молитвою, хто - особливою пожертвою, але все-таки ми будуємо храм Божий.
Якщо в цей час у нас виникає бажання будувати храм, повірте, ми є благословенний народ. І Божа Матір особливим Своїм заступництвом через Холмську Її ікону нас не покине, як Вона не покинула наших дідів і бабусь, коли вони не з власної волі переселялися, залишали свої домівки, свій рідний край, свою маленьку батьківщину. Ми можемо лише спробувати уявити, з яким великим жалем вони це робили. Що могли вони взяти із собою в дорогу? Кілька вузликів речей… І тому вони забирали із собою найдорожче: рідну віру і пам’ять про такі любі і рідні серцю святині, серед яких і Холмська ікона Божої Матері. У них залишалася лише пам’ять, і в пам’ять також про ті страшні події ми закладаємо цей храм на честь ікони Божої Матері “Холмська”. Ось нещодавно згадувалося 70-ліття цієї примусової депортації з наших етнічних земель: Холмщини, Надсяння, Любачівщини тощо. І погляньте, яке чудо являється нам, що саме в рік цієї річниці ми, згадуючи ці трагічні події, закладаємо храм-пам’ятник на честь ікони Божої Матері “Холмська”. Це також невипадково!
Будемо, дорогі брати і сестри, молитися, щоби Господь Своєю всесильною рукою, силою архістратига Михаїла звів цей храм на честь Холмської ікони Божої Матері, і щоби в ньому ніколи не затихала, не замовкала молитва, щоби в ньому довіку звершувалася Свята Євхаристія, приносилася подяка Богові за наше життя, за мирне небо над нашими головами, за кожний прожитий день. Наша молитва сьогодні, звісно, також і за те, щоби на Сході України припинилася війна і було посоромлене те зло, яке там ще панує. Нехай покров Божої Матері завжди буде простягнутий над усіма нами. Амінь!