Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату від 27 липня 2016 року

ЖУРНАЛ № 8


СЛУХАЛИ:

Рапорт Преосвященного Марка, єпископа Кіровоградського і Голованівського, по перейменування м. Кіровограда та необхідність зміни у зв’язку з цим титулу правлячого архієрея Кіровоградської єпархії.

ДОВІДКА:

Постановою Верховної Ради України від 14 липня 2016 р. № 1468-VIII «Про приведення назви міста Кіровоград Кіровоградської області у відповідність із вимогами Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки"» м. Кіровоград було перейменоване на м. Кропивницький.

Разом з тим найменування Кіровоградської області залишилося поточним – до внесення відповідних змін до Конституції України.

УХВАЛИЛИ:

1. У зв’язку з перейменуванням м. Кіровоград на м. Кропивницький керуючим Кіровоградською єпархією мати титул «Кропивницький і Голованівський».

2. Про внесення змін та доповнень до Статуту Кіровоградської єпархії мати судження після набуття чинності зміни у назві відповідної області.


ЖУРНАЛ № 9


СЛУХАЛИ:

Рапорт Преосвященного Симеона, єпископа Дніпропетровського і Криворізького, про перейменування м. Дніпропетровська і необхідність зміни у зв’язку з цим титулу правлячого архієрея Дніпропетровської єпархії та про внесення змін до Статуту Дніпропетровської духовної семінарії.

ДОВІДКА:

Постановою Верховної Ради України від 19 травня 2016 р. № 1375-VIII «Про перейменування міста Дніпропетровськ Дніпропетровської області» м. Дніпропетровськ було перейменоване на м. Дніпро.

Разом з тим найменування Дніпропетровської області залишилося поточним – до внесення відповідних змін до Конституції України.

УХВАЛИЛИ:

1. У зв’язку з перейменуванням м. Дніпропетровськ на м. Дніпро керуючим Дніпропетровською єпархією мати титул «Дніпровський і Криворізький».

2. У зв’язку з перейменуванням м. Дніпропетровськ на м. Дніпро перейменувати Дніпропетровську духовну семінарію на Дніпровську духовну семінарію, внести відповідні зміни до Статуту Дніпропетровської духовної семінарії та подати його на реєстрацію до державних органів.

3. Про внесення інших змін та доповнень до Статуту Дніпропетровської єпархії мати судження після набуття чинності зміни у назві відповідної області.


ЖУРНАЛ № 10

СЛУХАЛИ:

Повідомлення Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета про прийняття Верховною Радою України 16 червня 2016 р. Постанови № 1422-VIII «Про Звернення Верховної Ради України до Його Всесвятості Варфоломія, Архієпископа Константинополя і Нового Риму, Вселенського Патріарха щодо надання автокефалії Православній Церкві в Україні».

ДОВІДКА:

16 червня 2016 р. Верховна Рада України прийняла Постанову «Про Звернення Верховної Ради України до Його Всесвятості Варфоломія, Архієпископа Константинополя і Нового Риму, Вселенського Патріарха щодо надання автокефалії Православній Церкві в Україні». У цьому Зверненні, обґрунтовуючи історичні передумови для існування в Україні єдиної і автокефальної Помісної Православної Церкви, Верховна Рада України просить Його Всесвятість Вселенського Патріарха Варфоломія визнати нечинним акт 1686 року як такий, що був ухвалений з порушенням священних канонів Православної Церкви; заради блага Православної Церкви в Україні та цілісності українського народу видати Томос про автокефалію Православної Церкви в Україні, на основі якого вона зможе посісти належне місце в родині Помісних Православних Церков; взяти активну участь у подоланні наслідків існуючого дотепер в Україні церковного поділу.

15 липня 2016 р. Священний Синод Константинопольського Патріархату на своєму засіданні розглянув Звернення Верховної Ради України та передав його до відповідної Синодальної комісії для належного вивчення.

УХВАЛИЛИ:

1. Висловити подяку Верховній Раді України за прийняття Звернення до Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія щодо надання Томосу про автокефалію Православної Церкви в Україні. Цим Зверненням відповідне бажання тепер офіційно засвідчене не лише від імені Церкви, але і від імені Української держави, що, з Божою допомогою, сприятиме швидшому вирішенню питання.

2. Відзначити як позитивну ознаку розгляд Звернення Священним Синодом Константинопольської Матері-Церкви та його подальше вивчення відповідною Синодальною комісією.

У зв’язку з цим доручити Патріарху Київському і всієї Руси-України Філарету направити Його Всесвятості Вселенському Патріарху Варфоломію і Священному Синоду Константинопольської Матері-Церкви лист від імені Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату.


ЖУРНАЛ № 11


СЛУХАЛИ:

Повідомлення Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета про проведення 17-26 червня 2016 р. на о. Крит (Греція) Святого і Великого Собору Православної Церкви та прийняті ним рішення.

ДОВІДКА:

Після довготривалого підготовчого процесу, який розпочався у 1961 р., на підставі попереднього спільного рішення 14 Помісних Православних Церков 17-26 червня 2016 р. на о. Крит (Греція) під головуванням Його Всесвятості Варфоломія, Архієпископа Константинополя – Нового Риму і Вселенського Патріарха відбувся Святий і Великий Собор Православної Церкви.

Незадовго до початку роботи Собору від участі в ньому відмовилися 4 Помісні Церкви, чим порушили раніше прийняті рішення. Не зважаючи на це Собор відбувся у визначений час та за підсумком своєї роботи прийняв наступні документи:

– Послання Святого і Великого Собору Православної Церкви Православним людям і кожній людині доброї волі;

– Важливість посту і його дотримання сьогодні;

– Стосунки Православної Церкви з іншим християнським світом;

– Місія Православної Церкви в сучасному світі – Внесок Православної Церкви у перемогу миру, справедливості, свободи, братерства та любові між народами й усунення расової та інших дискримінацій;

– Таїнство Шлюбу та перешкоди до нього;

– Автономія та спосіб її проголошення;

– Православна діаспора;

– Окружне послання.

На Соборі було висловлене побажання щодо його регулярного проведення у майбутньому.

У післясоборний час Синоди Антиохійського та Московського Патріархатів прийняли рішення, у яких означили Святий і Великий Собор Православної Церкви лише як «передсоборну нараду 10 Помісних Церков» та піддали сумніву загальноцерковне значення ухвалених Собором документів.

УХВАЛИЛИ:

1. Уважно вивчивши всі обставини скликання та проведення 17-26 червня 2016 р. під головуванням Його Всесвятості Варфоломія, Архієпископа Константинополя – Нового Риму і Вселенського Патріарха, Собору на о. Крит (Греція) – визнати його Святим і Великим Собором Православної Церкви.

Відзначити, що від давнього часу авторитет Соборів визначався не лише формальною стороною (представництвом та кількістю учасників), але в першу чергу відповідністю соборних рішень букві та духу Священного Писання і в цілому Священного Передання, вірі та вченню Церкви. Історія знає низку Соборів, у роботі яких з різних причин не брали участі окремі Помісні Церкви, але рішення яких набули вселенського авторитету.

2. Вважати позицію Помісних Церков, які відкидають авторитет цього Великого Собору, не обґрунтованою та породженою проникненням до церковного середовища чужих йому мирських міркувань, натхнених духом етнофілетизму (домінування національного над церковним) та етатизму (прислужництва державній владі), що несе шкоду як пастві цих Церков, так і всій Православній Церкві.

3. Враховуючи соборну традицію Православної Церкви відзначити, що авторитет соборних рішень походить не від того, що вони ухвалюються всіма учасниками певного Собору консенсусом або більшістю голосів, а від згідності цих рішень з істиною, виявленою в повноті Передання Православної Церкви.

Звернути увагу на те, що принцип математичного консенсусу (ухвалення рішення лише одноголосно), на якому наполягає Московський Патріархат та однодумні з ним Церкви, не відповідає соборним традиціям Православної Церкви, адже у разі його застосування в минулому було би неможливим осудження єресей.

4. Визнати загальноцерковний авторитет прийнятих Святим і Великим Собором Православної Церкви документів

5. З питання відносин з іншим християнським світом особливо підкреслити, що спілкування і співпраця Православної Церкви з інославними Церквами мають на меті досягнення Богом заповіданого мирного співіснування всіх людей. Ці спілкування та співпраця відбуваються на основі безкомпромісного сповідання і дотримання Православною Церквою богоодкровенних істин, виражених у Священному Писанні та у цілому в Священному Переданні, догматах та Святоотецькому вченні, як їх від початку незмінно сповідує та додержується Єдина, Свята, Соборна і Апостольська Церква.

Підкреслити важливість засудження Великим Собором фундаменталізму в різних релігіях як виразу хворобливої релігійності.

6. У питанні дозволу звершення Таїнства Шлюбу православних з інославними, яке рішенням Великого Собору віднесене до компетенції Священних Синодів кожної автокефальної Православної Церкви, підтвердити практику, яка дотепер застосовувалася в Українській Православній Церкві Київського Патріархату:

– звершення Таїнства Шлюбу православних з інославними (католиками та традиційними протестантами) дозволяється як виключення, за ікономією, у дусі пастирської розсудливості, заради спасіння людини, за умови прийняття подружжям обов’язку виховання дітей від такого шлюбу в православній вірі;

– дозвіл на такий шлюб кожного разу окремо надається єпархіальним архієреєм тієї єпархії, в якій він має звершуватися, після розгляду відповідного прохання та всіх обставин справи.

7. Доручити Видавничому управлінню Київського Патріархату спільно з Київською православною богословською академією підготувати офіційне видання документів Святого і Великого Собору Православної Церкви українською мовою для їхнього вивчення та застосування в житті Церкви.

8. Доручити Патріарху Київському і всієї Руси-України Філарету від імені Священного Синоду офіційно повідомити листом Його Всесвятості Варфоломію, Архієпископу Константинополя – Нового Риму і Вселенському Патріарху, про схвальне ставлення УПЦ Київського Патріархату до Святого і Великого Собору Православної Церкви, до прийнятих ним рішень та визнання їхнього авторитету.


ЖУРНАЛ № 12


СЛУХАЛИ:

Повідомлення Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета про ухвалення в Російській Федерації змін до Федерального закону «Про свободу совісті та релігійні об’єднання», якими накладаються обмеження на місіонерську, проповідницьку, богослужбову та інформаційну діяльність релігійних організацій.

ДОВІДКА:

20 липня 2016 р. в Російській Федерації вступили в дію змін до Федерального закону «Про свободу совісті та релігійні об’єднання», якими накладаються суттєві обмеження на місіонерську, проповідницьку, богослужбову та інформаційну діяльність релігійних організацій. Зазначені зміни до законодавства були визначені як дискримінаційні та негативно оцінені представниками багатьох релігійних організацій Російської Федерації, правознавцями, релігієзнавцями та правозахисниками.

УХВАЛИЛИ:

1. Висловити глибоке занепокоєння подальшим законодавчим обмеженням у Російській Федерації права на свободу совісті, створенням нових перешкод для релігійних організацій та окремих віруючих у місіонерській, проповідницькій, богослужбовій та інформаційній діяльності.

2. Підтримати позицію представників багатьох релігійних організацій Російської Федерації, правознавців, релігієзнавців та правозахисників щодо необхідності скасування дискримінаційних нововведень до російського законодавства, якими істотно обмежуються права релігійних організацій та віруючих.


ЖУРНАЛ № 13


СЛУХАЛИ:

Повідомлення Патріаршого намісника Преосвященного Епіфанія, митрополита Переяслав-Хмельницького і Білоцерківського, про святкування ювілею 50-ліття служіння на Київській кафедрі та 20-ліття Патріаршого служіння Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета.

ДОВІДКА:

Згідно рішення Священного Синоду (Журнал засідання №44 від 15 грудня 2015 р.) у травні 2016 р. відбулися загальноцерковні урочисті заходи з нагоди ювілеїв 50-ліття служіння на Київській кафедрі та 20-ліття Патріаршого служіння Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета.

Зокрема, 12 травня 2016 р. відбулися урочиста Академія, концерт та прийняття в Палаці «Україна», 13 травня – подячний молебень у соборі Святої Софії в Києві, 13-14 травня – Всенічне бдіння та Божественна літургія у Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.

На урочистій Академії були присутні та виступили з вітальним словом Президент України П. Порошенко і Прем’єр-міністр України В. Гройсман, також Патріарха з ювілеєм привітали Голова Верховної Ради України А. Парубій, голови та представники Церков і релігійних організацій України, органів державної влади та місцевого самоврядування, дипломати, представники наукової та творчої інтелігенції, духовенство та вірні Київського Патріархату.

До ювілею Видавничим управлінням Київської Патріархії було видано та представлено книги «Київський Патріархат під омофором Святійшого Патріарха Філарета» і «Архіпастирське служіння Святійшого Патріарха Філарета», том 4 (2011-2015 рр.).

УХВАЛИЛИ:

1. Повідомлення взяти до відома, відзначивши високий рівень проведених урочистих заходів.

2. Висловити подяку Патріаршому наміснику Преосвященному Епіфанію, митрополиту Переяслав-Хмельницькому і Білоцерківському, голові організаційного комітету, членам комітету і всім, хто взяв участь у організації та проведенні ювілейних урочистостей, за понесені труди.


ЖУРНАЛ № 14

СЛУХАЛИ:

Повідомлення Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета про важливі закордонні візити протягом першого півріччя 2016 р.

ДОВІДКА:

З благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій з 15 по 18 лютого 2016 р. перебував у м. Доха, Катар, де взяв участь у 12 Міжнародній міжрелігійній конференції «Духовна та інтелектуальна безпека у світлі релігійних вчень».

28-30 березня 2016 р. Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет та архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій у складі делегації Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій відвідали м. Гаага, Нідерланди, де відбулися низка заходів на підтримку нашої країни в переддень референдуму з питання угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

З благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета та на запрошення Посла України в КНР Олега Олексійовича Дьоміна архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій з 30 квітня по 5 травня 2016 р. перебував у Китаї для святкування Великодня з місцевою українською громадою. Під час візиту відбулося освячення каплиці на честь святих Володимира і Ольги при Посольстві України в КНР.

Протягом лютого-липня 2016 р. також відбулися ряд інших офіційних візитів делегацій УПЦ Київського Патріархату закордон для проведення міжцерковних зустрічей та відвідання громад в Діаспорі.

УХВАЛИЛИ:

1. Повідомлення взяти до відома, подякувавши учасникам закордонних візитів за понесені труди.

2. Відзначити як позитивне явище розширення закордонної діяльності УПЦ Київського Патріархату.


ЖУРНАЛ № 15


МАЛИ МІРКУВАННЯ:

Про розповсюдження кліриком Київської єпархії священиком Володимиром Андрейківим неправославного вчення.

ДОВІДКА:

Протягом останніх років клірик Київської єпархії священик Володимир Андрейків розповсюджує через проповідь, особисте спілкування, публікації у мережі Інтернет та видання книг вчення, яке суперечить вченню Православної Церкви, зокрема спотворено вчить про Таїнства Євхаристії та Покаяння. Своє вчення він виклав у книгах «Достойне причастя недостойних християн» та « Покайтеся! Віруйте в Євангеліє – Царство Боже настало!».

На ці книги отримані негативні рецензії завідувача кафедри богослів’я КПБА, професора протоієрея Костянтина Лозінського, кандидата богословських наук, доцента КПБА С. М. Чокалюка, кандидата богословських наук, викладача КПБА К. О. Москалюка. В рецензіях вказано на численні неправославні та єретичні думки, що містяться у зазначених виданнях.

Будучи неодноразово закликаний до виправлення свого вчення згідно з вченням Православної Церкви, священик Володимир Андрейків виявив неслухняність, а будучи заборонений 19 квітня 2016 р. Святійшим Патріархом Філаретом у священнослужінні – не лише не покаявся і не виправився, а виявив повну непокору і впертість у своєму гріху.

УХВАЛИЛИ:

1. Враховуючи систематичне розповсюдження кліриком Київської єпархії священиком Володимиром Андрейківим неправославного вчення, яке міститься, зокрема, у книгах «Достойне причастя недостойних християн» та « Покайтеся! Віруйте в Євангеліє – Царство Боже настало!», непокору канонічним розпорядженням церковної влади та небажання виправитися, звершення священнослужіння в стані канонічної заборони – позбавити священика Володимира Андрейківа священного сану та на цій підставі виключити його з кліру Київського Патріархату.

2. Визнати вчення, що міститься в книгах священика В. Андрейківа «Достойне причастя недостойних християн» та «Покайтеся! Віруйте в Євангеліє – Царство Боже настало!» неправославним та заборонити його розповсюдження в Церкві у будь-якій формі.


ЖУРНАЛ № 16


СЛУХАЛИ:

Доповідь Преосвященного Димитрія, митрополита Львівського і Сокальського, про відновлення шанування чудотворного образу Божої Матері Кам’янка-Струмилової, що знаходиться в церкві Різдва Пресвятої Богородиці м. Кам’янка-Бузька Львівсько-Сокальської єпархії.

ДОВІДКА:

Старовинний переказ розповідає про чудесне об’явлення ікони Божої Матері православному шляхтичу Струмилу. Він повідомив священиків про те, що проїжджаючи через дрімучий ліс, він бачив в незвичайному сяйві ікону. Наступного дня священики з великою кількістю віруючого православного народу прийшли на вказане ним місце, взяли образ і з великою почестю занесли його до церкви св. Миколая. Пізніше на місці появи ікони Божої Матері коштом пана Струмила було збудовано невелику капличку, куди і перенесли Чудотворний образ Пресвятої Богородиці. Більше того, пан Струмило заснував тут місто Кам’янку, яке з часом стало називатися Кам’янка-Струмилова. А на місці каплички у 1605 р. побудовано дерев’яну церкву Різдва Пресвятої Богородиці. Слава про Кам’янко-Струмилову чудотворну ікону швидко поширилася у часи спустошливих набігів татар на Галичину, страшної Руїни, яка через міжусобицю сталася на українських землях у 1655р., і в друге у 1669 р. Лик Матері Божої чудно мінявся і сльози лилися з Її очей.

Про дані факти оповідає в своїй знаменитій книзі «Небо новоє » архімандрит Іоаникій Галятовський: «В Малой Росії, в повіті Львовском, єсть місто названоє Стромилова Каменка. Там в церкві знайдується образ пресвятої Богородици, котрий єдного часу мінился през єдну годину три рази. Показовал на твари своєй фарбу чорную, потим синюю, наостанок червоную. Тую одміну троякую на твари того образа Матки Божої виділ Іосиф Любанський, будучи в церкви не тилко словами, але і писаньєм своїм визнавал тоє. До тої церкви жолнір єден, названий Радиминський, визнання римського, прийшовши, сміялся з того образа, але зараз там же губа єму скривилася, то єсть уста єго близько уха станули. Теди он пал на землю пред тим образом Пресвятої Богородици і почал молитися Пресвятой Богородици, просячи єї о приверненя уст своїх і жаловал за той гріх свій. І под час молитви тої уста єму знову привернулися і стали на першом місцю. Тоє Іосиф Любанський чул од самого жолніра того Радиминського» - (Галятовський Іоаникій. Ключ розуміння. – К., 1985. – С. 335.)

На честь ікони Божої матері Кам’янко-Струмилова поет Іван Вольський, який жив наприкінці ХVІІІ століття на Кам’янеччині, склав старинну пісню:

«Скланяє ушеса, приємлєт словеса,
Прочислити невозможно Єї чудеса,
Темних просвіщаєш, хромих ісправляєш ,
Бісів проганяєш, яко грім устрашаєш,
Нам всім вірним Твоїм в помоч приходиш».

Під час воєн чудотворна ікона ставала непоборним покровом для вірян:

«Смирить Агаряни (бусурмени), взновляющи брани (війни),
Спасе от огня, глада, яко мати чада,
Твоя сильна рука врагом люта мука,
Дай нам ізбігати от противних лука».

З 1746 року у книзі ласк проводився запис чудес від Матері Божої. У подяку люди приносили численні дари-вота у вигляді сердець, рук, ніг, очей, хрестиків із золота або срібла. Але наприкінці ХVІІІ - початку ХІХ століття тодішній австрійський уряд конфіскував дорогоцінні речі, майно церкви та окремим декретом припинив шанування чудотворної ікони Божої Матері й відпустові зібрання. Однак кілька вот все ж таки збереглися до сьогодні.

У 1983 році під час реставрування на чудотворній іконі Божої Матері було позолочено ризи та оновлено оздоблення.

До дня відновлення шанування ікони Божої Матері Кам’янко-Струмилова стараннями настоятеля Різдво-Богородичного храму отця Михайла Піха була знову відновлена позолота та оздоба образу. Про цю ікону зараз пишеться книга і збирається ще більше історичних відомостей.

УХВАЛИЛИ:

1. Піднести подяку Господу нашому Ісусу Христу та Преблагословенній Владичиці нашій Богородиці за чудесне явлення у давнину чудотворного образу Божої Матері Кам’янка-Струмилова.

2. Відновити шанування образу Божої Матері Кам’янка-Струмилової та встановити її відповідний день шанування в Свято Різдва Пресвятої Богородиці 8 (21) вересня.

3. Благословити написання на честь чудотворного образу Божої Матері Кам’янка-Струмилова уставної служби з каноном та акафісту.


ЖУРНАЛ № 17


СЛУХАЛИ:

Прохання Преосвященного Нестора, архієпископа Тернопільського, Кременецького і Бучацького, про відкриття Свято-Миколаївського чоловічого монастиря в с. Зозулинці Заліщіцького району Тернопільської області за адресою вул.. Трудова, 3.

УХВАЛИЛИ:

Благословити відкриття Свято-Миколаївського чоловічого монастиря в с. Зозулинці Заліщіцького району Тернопільської області за адресою вул. Трудова, 3.


ПАТРІАРХ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ РУСИ-УКРАЇНИ ФІЛАРЕТ

МИТРОПОЛИТ ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ І БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ЕПІФАНІЙ

МИТРОПОЛИТ ЛЬВІВСЬКИЙ І СОКАЛЬСЬКИЙ ДИМИТРІЙ

МИТРОПОЛИТ БІЛГОРОДСЬКИЙ І ОБОЯНСЬКИЙ ІОАСАФ

МИТРОПОЛИТ ЧЕРКАСЬКИЙ І ЧИГИРИНСЬКИЙ ІОАН

АРХІЄПИСКОП ДОНЕЦЬКИЙ І МАРІУПОЛЬСЬКИЙ СЕРГІЙ

АРХІЄПИСКОП РІВНЕНСЬКИЙ І ОСТРОЗЬКИЙ ІЛАРІОН

АРХІЄПИСКОП ЧЕРНІГІВСЬКИЙ І НІЖИНСЬКИЙ ЄВСТРАТІЙ

АРХІЄПИСКОП ВИШГОРОДСЬКИЙ АГАПІТ

МИТРОПОЛИТ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ І КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ АНТОНІЙ

МИТРОПОЛИТ ЛУЦЬКИЙ І ВОЛИНСЬКИЙ МИХАЇЛ

ЄПИСКОП ЛУГАНСЬКИЙ І СТАРОБІЛЬСЬКИЙ АФАНАСІЙ




Pоздрукувати матеріал
Налаштування доступності
Налаштування контрасту
Розмір шрифту
Міжбуквенний інтервал
Міжстрочний інтервал
Зображення
Шрифт
Скинути налаштування