Сьогодні, 30 листопада, у неділю, ми зібралися на цій площі для того, щоби відслужити молебень до Пресвятої Богородиці. Відправу цього молебню ініціював Святійший Патріарх Філарет, і зараз, у ці хвилини, коли ми молимося тут, у Львові, і в Києві, і в інших обласних центрах одночасно лунають молитви до Пресвятої Богородиці – молитви за Україну.
Я вдячний Українській Греко-Католицькій Церкві й Українській Автокефальній Православній Церкві, які підтримали цю ініціативу і благословення Святійшого Патріарха Філарета!
Не дай душі померти і постійно насичуй її молитвою, – так говорить до нас із глибини віків преподобний Єфрем Сирін. Ми не дамо нашому українському народові загинути і постійно будемо, дорогі у Христі брати і сестри, живити наш дух і підкріпляти наше стояння за правду молитвою.
Чому ми молилися до Пресвятої Богородиці? Тому що як Матір Божа Вона найближча до Господа, а як наша Заступниця – найближча до нас. Щоби побачити і переконатися у заступництві Богородиці за людський рід не потрібно далеко ходити. Згадати хоча б Почаївське чудо, коли Божа Матір повертала знаряддя проти самих нападників і порятувала святу обитель і православний люд, що переховувався в її стінах.
Так і нам у цей день, коли рік тому наш народ вийшов на розпочав Революція Гідності, коли український народ повстав з колін і сказав “Ні злу!”, коли розпочалося наше стояння за правду, у цей день нам належить вірити, що Господь і Його Пречиста Матір з нами, що Пресвята Богородиця збереже нас під Своїм чесним омофором. Тому й будьмо впевнені, що ми переможемо!
Ніхто не передбачав розвитку таких подій, які сталися у нас після завершення Революції Гідності. Але ж ми знаємо, що ні на кого не нападали, що не бажали нічого з того, що нам не належало. Ми прагнемо лишень захистити нашу волю і нашу свободу. У Старому Завіті читаємо такі слова: не бійтеся і не жахайтеся безлічі цієї великої, бо не ваша війна, а Божа… Не вам воювати цього разу; ви станьте, стійте і дивіться на спасіння Господнє, що посилається вам (2 Пар. 20: 15, 17). Війна на Сході України – це війна проти зла. А ми знаємо, що будь-яке зло буде переможене, адже зло поїдає саме себе.
Дорогі у Христі брати і сестри! Неодноразово впродовж нашої української історії ми бачили, як зло, що насувалося на нас, набувало страшних обертів і нездоланного вигляду, але минав час, лунала наша молитва, звершувалося наше стояння за правду, являлося заступництво Божої Матері і це зло йшло в небуття. Тому ми віримо, що так само і той, хто сьогодні нападає на нас, якого і не хочеться навіть згадувати і в серце якого вкладено зло, він неодмінно буде переможений і зганьблений.
У це ми віримо, за це стоїмо у молитві, і не тільки тут, на майдані, на цій площі, але найперше у кожному храмі, біля наших святинь, удома – повсюди. Зранку і ввечері молімося за Україну повсякчас і будьмо певними, що Господь дійсно переможе за нас!
Слава Ісусу Христу! Слава Україні!