Різдвяне послання Високопреосвященного митрополита Димитрія

Знову ангели на небі заспівали пісню: "Слава у вишніх Богу і на землі мир в людях благовоління!". Бог на землю сходить, Бог серед людей, Бог втілюється! Не тільки в давнину Він діє, як це було в добу пророків, а з’єднує Себе з людиною і подібною до нас плоттю підносить у Собі людство. Дивне це таїнство, дивне воно є у віках поміж народів, які Христа знають.

Для нас через Різдво Христове відкрилися ворота правди, по всьому світові чути однодушний голос тих, хто святкує, бо через людину – смерть, а через Боголюдину – спасіння. Перша людина впала у гріх, а Друга піднесла першу. Жона спасенна Жоною: перша відкрила вхід для гріха, Друга ж – для правди, одна схилилась перед спокусою змія, а Друга явила нам Переможця змія, народивши Того, Хто подав нам світло.

Різдво Христове, як народження Бога, шануймо більше мовчанням, аніж нашим мудруванням, бо скільки б ми не сказали у це свято правильних і добірних слів, наш розум і язик до кінця не висловлять того, що потрібно було б сказати про велич пришестя у світ Сина Божого.

Але чи належить нам мовчати у цей день, коли ангели співають на небесах свою благовісну пісню, а волхви поспішають зі Сходу вклонитися новонародженому Богонемовляті? Очевидно, що цей величний день заставляє нас не тільки радіти, але співати й говорити, прославляти і величати подію, яка неодмінно мала неабиякий вплив на все людство, яка розділила нашу історію, наше земне існування на період до Різдва Христового і після Різдва Христового; подію, що докорінно змінила все наше внутрішнє єство і покликала нас на небеса, після того, як Господь зійшов на землю. "Істина від землі засяяла, і правда з неба прихилилася", - виголошує псалмоспівець Давид (Пс. 84, 12). Від того часу ми співаємо пісню нову, бо дивне Бог створив.

У цей День благоговіння необхідно було б більше говорити не про мовчання, а про наше стримання від всякого зла. Цей День безхмарний і ясний, нехай приборкає наш гнів. У цей День, в який Бог зійшов до грішників, нехай праведник посоромиться вихвалятися і підноситися перед грішником. У цей День відкриємо милосердя наших сердець, щоб допомогти ближньому і попросити прощення в тих, кого образили.

Нашому українському народові, нашій Україні сьогодні нелегко. Ми переживаємо непрості часи. Але пам’ятаймо, що новонародженому Немовляті Христу довелося пережити і подолати незвичайні напасті з боку сильних світу. Але згодом зло потерпіло поразку, воно було посоромлене. Так і у випадку з нашими випробовуваннями: зло само себе знищить і нападникам та тим, хто повстав проти нашої Української державності прийде кінець.

Від народження Богонемовляти Христа ангели оспівували славу на небі і на землі мир, так і на нашу багатостраждальну землю Господь пошле мир, бо Він прийшов до нас з миром і у спокої сяючої Вифлеємської зірки. Не сумуй мати, що втратила сина, не падай у відчай батьку, що забрано від тебе твого спадкоємця. Господь витре ваші батьківські сльози, а синам нашим, звитяжним героям, які поклали душі свої за Україну, подасть вінці нетління.

У цей величний День Різдва заспіваймо нашу українську колядку і нехай вона не буде скорботною, засіймо наші помешкання щедрою українською пшеницею, щоби багатів у Бога народ наш.

Вітаю Вас з Різдвом Христовим та Новим Роком благості Господньої.