29 вересня 2019 року, керуючий Львівською і Сокальською єпархією Високопреосвященний митрополит Димитрій, на запрошення єпископа Житомирського і Овруцького Паїсія, взяв участь в урочистому богослужінні з нагоди новозбудованого Хрестовоздвиженського храму в селі Немиринці що на Житомирщині.
Його Блаженству співслужили митрополит Вінницький і Барський Симеон, митрополит Львівський і Сокальський Димитрій, архієпископ Вінницький і Тульчинський Михаїл, архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон, архієпископ Вишгородської Агапіт, єпископ Житомирський і Овруцький Паїсій, настоятель храму протоієрей Віктор Сирбу, місцеве та запрошене духовенство.
Після завершення Божественної літургії Митрополит Епіфаній звернувся до парафіян із першосвятительським словом.
Предстоятель привітав настоятеля та громаду з цією величною подією – освяченням новозбудованого храму на честь Воздвиження Хреста Господнього.
«Побудова храму – певна наша подяка Богові за все те добре, чого ми сподобляємось у своєму житті, але ми повинні дякувати Богові не тільки за добре, але за все.
У храмі ми знаходимо мир у своїй душі, черпаємо невидиму Божественну благодать, у храмі ми отримуємо ті повчання, які лягають в основу нашого духовного життя», – сказав Блаженнійший владика.
Також Митрополит Епіфаній розкрив значення євангельського читання.
«Господь сказав, звертаючись до кожного із нас: «Якщо хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, візьме свій хрест і йде за Мною». Ми почули, на перший погляд, три прості речі, проте часто люди хочуть взяти чужого хреста, бо інколи хрест нашого ближнього привабливіший, красивіший, але його не під силу понести нам, тому Господь закликає саме брати свого хреста, бо той хрест, який Господь дав, нам під силу його понести.
Ми можемо цей хрест донести до кінця, до тієї тихої гавані Царства Небесного лише тоді, коли ми покладаємо надію на Бога, бо якщо ми покладатимемо надію лише на власні фізичні сили, то ми впадемо під цим хрестом і не донесемо його до кінця і не наслідуємо нетлінний вінець у Царстві Божому», – наголосив Предстоятель.
На завершення проповіді Його Блаженство відзначив, що в храмі завжди лунатиме молитва за будівничих та благодійників.
«У храмі завжди линутиме молитва за тих будівничих, жертводавців, тих людей, які долучилися до побудови храму Божого. Це – та добра справа, яку людина може понести у вічність. Бо що ж людина може взяти із собою з матеріального? Нічого. Людина візьме з собою лише ті добрі справи, справи милосердя, справи любові до своїх ближніх».
Предстоятель подякував усім причетним до будівництва новоосвяченого храму і нагородив орденами святого рівноапостольного князя Володимира III ступеня Жебрівську Філю, Жебрівського Павла, Климчук Вікторію, Костюк Леоніду, Удовицьку Яну, Плескач Станіславу, Сиротюка Юрія.
Також орденом святителя і чудотворця Миколая Предстоятель відзначив настоятеля, який сьогодні святкує день тезоіменитства.