7 жовтня 2016 року в Залі засідань Львівського єпархіального управління відбулася чергова лекція зі Священного Писання в рамках Львівських братських студій, що діють при Покровському кафедральному соборі м. Львова.
Лекція була присвячена продовженню теми минулої зустрічі братських студій де мова йшла про молитву.
Лектором виступив науковий працівник інституту богослів’я теології та релігієзнавства філософського факультету університету імені Ляйбніца та настоятель Свято-Володимирівської громади міста Ганновера (Федеративна Республіка Німеччина) протоієрей Андрій Федчишин.
Отець Андрій в своїй розгорнутій доповіді розповів про різні можливості трактування богослoвських тем і як приклад навів порівняння з минулої зустрічі, на якій отець Михаїл розкрив розуміння молитви з точки зору Морального богослів’я, при якому вирішальну роль грає так званий "Трикутник любові" - свята Трійця.
Методика конструктивізму гостя-лектора з Ганновера широко використовується в Біблійному богослів’ї та ексегезі, ґрунтується на історично-критичному аналізі біблійних текстів та богословських праць, прагне перeнести читача в час написання досліджуваної літератури і показати йому умови, розкрити причини та цілі твори. Таким чином досліджувач може "вдіти" (образно кажучи) окуляри минулої пори і стати співучасником біблійних подій чи богословських диспутів Отців церкви.
Звичайно ця метода вимагає глибоких, різнобічних знань в області історії, порівняльного богослів’я, суспільної політології та знань в методах аналізу соціально-культурної ситуації певної історичної пори. Як працюють такі дослідження, яке вагоме значення мають вони в повсякденному житті християнина і як позитивно (або негативно) вони можуть діяти в церковному, богословському діалозі отець показав на прикладі ключових понять Східної та Західної церкви: χαρις (charis) по-грецьки, або gratia по-латинськи. В Західній (латинській) церкві gratia використовуються в розумінні вчення отця цієї церкви блаженного Августина як Божа ласка, як дається (більше або менше) кожній людині. Основоположники Східної (візантійської) церкви святителі Каподокійці розуміють charis як благодать, яка посилається Богом і віруючий може до неї приблизитися своїми стараннями.
Розуміння цього питання склалося історично, час від часу при цьому виникали богословські диспути, але кожна з церков установила його для себе як богословську аксіому, що відображається в перекладах на національну мову тої чи іншої церкви (церковно-слов’янської, української, польської чи німецької). Це просте (на перший погляд) питання може відіграти небезпечну роль для мирного співіснування різних конфесій, коли воно використовується для політичних цілей. Це відбулося в тридцятих роках 14-го століття при спробі об'єднання Західної та Східної церков, коли виник так званий "Паламіський" спір між Григорієм Паламою (афонським монахом та митрополитом Солунським) та Варлаамом Калабрійським (Константинопольським богословом та дипломатом). Святий Григорій настояв і довів, що синергія (співпраця, зусилля) віруючого в досягненні Божої благодаті є притаманна для Східної (візантійської) церкви і є її наріжним каменем, який урочисто відзначається в другу неділю Великоднього посту (свято Торжества православ’я). Ця співпраця в першу чергу полягає в молитві християнина до Бога і в шуканні (намаганні), близькості до Нього.
У другій половині зустрічі, традиційно, її учасники мали змогу поставити питання лекторам на тему прослуханої лекції чи будь-якої актуальної для них духовної проблеми.
Зазначимо, метою таких духовних зустрічей-бесід і лекцій є глибше ознайомлення воцерковлених християн із церковною історією, основами християнського богослів'я, більш ґрунтовне вивчення Біблії. Окрім того подібні лекції мають на меті допомогти тим людям, які роблять лише перші кроки в християнстві.
Pоздрукувати матеріал
Галерея
