З благословення Владики Димитрія Митрополита Львівського і Сокальського 28 червня парафіяни храму Святого Духа ПЦУ с.Оброшино і діти Недільної Школи звершили паломництво і поминальну молитву за полеглих козаків,селян і всіх убієнних за нашу землю.
Божественна Літургія звершилась в Георгіївському монастирі с.Пляшева, що на рівненщинні.
Братія з намісником о.Софронієм і отці з різних єпархій(Рівного,Тернополя,Львова,Івано-Франківська...) разом з вірними молилися за убієнних в нерівному бою проти ворога битви під Берестечком 30червня-10липня 1651року.
По закінчені Літургії відслужили Панахиду над шести з половиною метрів "Чашею-гробницею"із залишками кістом вбитих,що упокоються під монастирським храмом.
Архімандрит Софроній провів цікаву розповідь про всі події і розповів історію монастиря,яка сягає з 1910року,а монаше життя нашого часу з 2002року.
Ми мали можливість в супроводі намісника відвідати Церкву Св.Арх.Михаїла,а власне храм, в якому молився і Причащався Гетьман України Б.Хмельницький перед боєм з рук свого духівника Митрополита Іоасафа,який загинув мученицькою смертю.Храм був перенесений з с.Острів до Пляшевої, де монахи звершують переважно вечірні богослужіння і Св.Літургії двічі на рік в день пам'яті Св.Михаїла 21листопада і 19 вересня.
Отець провів нас далі в підземелля, яке з'єднує два храми і ми побачили підніжжя гробниці козаків і селян з їхніми останками(кістками).
З благословення отця також були на відкритті фестивалю, біля пам'ятника Козакам і завершили свою подорож в с.Острів, перейшовши річку Пляшівку на могилі вбитих героїв заупокійною службою,та побували на болотах, де полягло триста козаків і помолились на місці останнього вбитого козака Нечая Івана.
Під молитовним піднесенням прийняття Таїнств на Св.Літургії Св.Сповіді і Св.Причастя,а також виконавши свій молитовний обов'язок за убієнних,збагатившись новою інформацією, зустріччю з отцями,парафіянами,козаками,державотворцями щасливо прибули з Богом до свого рідного села Оброшино і сподіваємося,що така проща і молитва допоможе не тільки померлим,але і нам, і особливо підростаючим поколінням, яких вчимо і виховуємо в дусі любові до Церкви і своєї рідної української землі,бо без знання Історії це просто неможливо.
Віримо,що зерна проростуть і наступного разу в дев'яту п'ятницю після Пасхи все більше і більше людей та дітей приєднаються до молитви і подорожі.
Вічна пам'ять і Царство Небесне убієнним героям-козакам і селянам,а нам мудрості однин до одного і любові до Бога і своєї Віри Православної і Неньки України.Слава Ісусу Христу!Слава Україні!
