Ваша Святосте!
Милостивий наш Архипастире і Патріарше!
Сьогодні під склепінням цього Покровського кафедрального собору ми звершили соборну Божественну Літургію, яку очолили Ви з нагоди свого архипастирського візиту до м. Львова. Сьогодні в нашому граді Лева є унікальний день, коли ми святкуємо День міста, звершуємо пам’ять небесного покровителя нашого міста святого великомученика Юрія Переможця, і в цей самий день ми особливо вшановуємо нашу небесну Покровительницю Божу Матір у Її чудотворній іконі Львівської Богородиці «Одигитрія». Список цієї ікони Ви освятили більше року тому у цьому ж соборі і Священний Синод нашої Церкви встановив особливе шанування цій іконі в День міста. І ви сьогодні прибули до нас, щоби ще більше звеличити наше свято.
Ваша Святосте! Від імені благочинних Львівсько-Сокальської єпархії, духовенства, пастви, парафіян цього Покровського собору я вітаю Вас і дякую за Ваші особливі сугубі Патріарші молитви. Ви уособлюєте в собі наших великих святителів Православної Церкви Руси-України, Ви уособлюєте в собі великого митрополита Іларіона і митрополита Климентія Смолятича, які давно поставили перед собою запитання: чи бути Православній Помісній Церкві в Україні? І хай ніхто сьогодні не запитує і не ставить перед нам так питання, що тільки у ХХ столітті у нашого народу з’явилось особливе бажання мати свою Помісну Церкву. Я згадую сьогодні святителя Петра Могилу, на якого Ви так схожі своїми Патріаршими трудами. Тому що він, будучи посвячений на єпископа тут, у Львові, прийшов до Києва, щоби утвердити нашу православну віру. Він розпочав, можливо, із самого простого, але такого необхідного для Церкви: відкрив Києво-Могилянську академію і зайнявся впорядкуванням богослужбових книг. Це саме Ви повторюєте в наш час, для того, щоби у храмах наших лунала українська мова, Ви впорядкували багато богослужбових книг. Ви трудитесь, об’їжджаєте всі єпархії нашої великої України, щоби піднести молитву за усіх нас. Нещодавно Ви повернулися з далеких Канади та США і могли б сказати, що необхідно трішки відпочити. Але Ви вчора були в Івано-Франківську, на святкуванні особливої ювілейної дати історії цього міста, сьогодні прибули до нашого древнього граду Лева, щоби благословити львів’ян привітати з Днем міста.
Ми Вас, Ваша Святосте, по-особливому вітаємо тут у нашому кафедральному соборі. Нам відомо, що через декілька хвилин Ви очолите молебень в центрі Львова, помолитесь за благополуччя нашого міста у цьому році, який благословляє нам Господь наш Ісус Христос, і Божа Матір також благословляє нам цей рік, тому що дуже багато у львів’ян очікувань у цьому році. Але по-особливому я найперше вітаю Вас. Зичу Вам кріпості душевних і тілесних сил, ще багато-багато років тримати кермо нашого Церковного корабля, приїжджати до нас, благословляти нашу львівську паству. На знак нашої особливої подяки, любові та того, що ми соборно сьогодні звершували Божественну Літургію, прийміть, Ваша Святосте, цю просфору і ці квіти. Нехай Господь наш Ісус Христос, Пресвята Богородиця Львівська «Одигитрія», святий великомученик Юрій Переможець благословляють і охороняють Вас на многії і благії літа!
Іс полла еті Деспота!
(слово виголошено після завершення Божественної Літургії у Покровському кафедральному соборі у неділю 4-ту після Пасхи 6 травня 2012 року Божого)