Щойно ми з вами прочитали канон з акафістом Божественним Страстям Христовим. У цьому акафісті ми дуже багато разів зверталися до розп’ятого Господа Ісуса. Кожного разу, коли ми прочитуємо рядки цього акафісту, а також і Страсні уривки із Євангелій від святих Матфея, Марка, Луки та Іоана, стаючи перед стражданнями розп’ятого Христа Бога, ми повинні усвідомлювати, що це і наші гріхи до цього часу розпинають Христа.
Преподобний Єфрем Сирін, цей великий письменник християнський і пустиножитель, залишив нам величну покаяльну молитву, яку ми надзвичайно багаторазово звершуємо під час Великого Посту: “Господи і Владико життя мого, духа лінивства, безнадійності, владолюбства і марнослів’я не дай мені. Духа же чистоти, смиренномудрості, терпіння й любові даруй мені, рабу твоєму. Так, Господи Царю, даруй мені бачити провини мої і не осуджувати брата мого, бо Ти благословен єси на віки віків. Амінь”.
Ця молитва багато-багато разів проголошується і священиком, і нами під час Великого Посту. Але дуже часто буває так, що слова цієї молитви ми промовляємо, як кажуть, лише устами, а не серцем, промовляємо, бо так треба творити, і не задумуємося над самими словами молитви. А молитва ця, направду, має дуже глибокий зміст і значення, особливо для тих християн, які несуть подвиг посту.
Зверніть увагу, що не тільки ми просимо у Бога дарувати нам чесноти і захистити, подати силу боронитися від пристрастей, але й просимо про дар бачити провини наші, бачити власні провини, гріхи і, відтак, не осуджувати брата нашого, ближнього, не осуджувати нікого.
Але повернімося до початку молитви. Перші слова цієї молитви говорять про духа лінивства, і ми просимо Бога захистити нас від цього духа.
Лінивство, слов’янською мовою “праздность” – незмінний супутник наш у земному житті. Лінь опановує нас дуже часто, спочатку перемагає наше тіло, а тоді розтліває і душу. Ніхто з нас не може сказати: “А я ніколи не підпадав під цей гріх, я не лінувався ніколи ні до чого”. Якби хто такі слова промовив, то його можна було б вважати безумцем, така людина до ліні, вочевидь, додає ще й гординю.
Знаймо, що тілесна лінь – це лише початок недугу. Значно небезпечніша лінь духовна. Ось ми перестаємо молитися, не виконуємо ніякого молитовного правила, не обтяжуємо себе подвигами, зокрема, подвигом посту, не приходимо до храму на богослужіння – це є духовний бік нашої лінивості.
Саме по собі це вже є злом, це погано, це порушення заповідей Божих. Але лінь розвиває наш духовний недушуг, розтліває і нашу тілесну чистоту, і духовну чистоту.
І протягом усього нашого життя ми неодноразово впадаємо у безнадійність. А від чого це буває? У молитві Єфрема Сиріна ці слова – “лінивство” і “безнадійність”, – не даремно стоять у молитві поруч, тому що після ліні приходять її наслідки, на які дивимось ми, аналізуємо і впадаємо у відчай. А разом із відчаєм приходять різні депресії.
Це той недуг, яким хворіє понад вісімдесят відсотків людства. Чому такі цифри? Бо люди духовно лінуються, вони не є поруч із Богом, вони самі себе творять самотніми, лишають себе Батька і не мають ніякої розради нізвідки. Дуже важливо нам, дорогі брати і сестри, це розуміти, розуміти цей причинно-наслідковий зв’язок.
З лінню потрібно боротися. І коли ми промовляємо молитву святого Єфрема Сиріна, ми повинні її промовляти свідомо. У ці слова: “Духа лінивства не дай мені”, – ми повинні вкладати глибокий зміст. Ми повинні неначе промовляти: “Господи, допоможи мені, захисти від тілесної і духовної ліні, ось я встаю зранку, творю ранкову молитву, поспішаю до храму, поспішаю сказати добре слово своїм близьким, поспішаю творити добрі діла, діла милосердя, виконувати свої обов’язки, ніякого відчаю, а тільки духа чистоти, смиренномудрості, терпіння і любові прошу в тебе”.
Молитва ця дійсно, дорогі брати і сестри, є велика, і коли творитимемо її свідомо, вона покаже свою силу і на нас. Тому що Єфрем Сирін, цей преподобний муж Церкви, випробував її на собі. Ми можемо промовляти багато слів, довготривалі молитви звершувати, але Сам Господь заповів нам бути не багатослівними у молитві і дарував нам дуже коротку, як ми називаємо її, Господню молитву, або “Отче наш”.
Дуже коротка ця Господня молитва, але зміст її глибинний. І так само молитва Єфрема Сиріна, як справжнього послідовника Христового, також є дуже короткою, але скільки в ній закладено дійсно величного духовного змісту.
Отже будемо, дорогі брати і сестри, проводити цей піст, нести подвиг цього посту без лінивства і безнадійності, і в цьому нехай нам допоможе преподобний Єфрем Сирін, який любив Бога і любив піст. Амінь!