Знову ми святкуємо подію, яка сталася понад 2000 років тому, коли Син Божий з'єднався з людською природою. Апостол Павло називає це «великою тайною благочестя: Бог явився у плоті» (1 Тим. 3: 16). Що це означає: «Бог явився»? Бог є дух, дух невидимий. Тому людина не може бачити невидимого. А для того, щоб людина побачила Бога, Він став людиною, народившись від Пресвятої Діви Марії і Святого Духа. Ми знаємо, як народжується немовля від похоті чоловіка і жінки, а ось як народився Син Божий від Діви і Святого Духа – не розуміємо. Тому апостол Павло і називає це народження великою тайною.
Для чого треба було Сину Божому стати людиною, тобто в одній особі, в одній іпостасі Сина Божого з'єднати дві природи – божественну і людську? Для Бога це було непотрібно, а для нас, людей, потрібно. Чому для нас потрібно? Тому що внаслідок гріхопадіння Адама і Єви, перших людей, ми стали рабами гріха і смерті.
Ніхто з нас не може визволитися від схильності до гріха і смерті. Чи не так? Так! Тому Бог зі Своєї безмежної любові до Свого творіння принижує Себе, з'єднується з нашою людською природою і стає подібним у всьому до нас, крім гріха.
Син Божий як життя та істина, ставши людиною, відкрив нам тайну життя світу і людини. Через Нього ми знаємо про священний акт творіння світу волею всемогутнього Бога; знаємо про те, що Божественний промисл керує світом, народами і кожною людиною, що кожен із нас має безсмертну душу, що існує вічне життя, що основою життя є любов – бо Бог є любов, що всі люди рівні за природою, бо вони є творінням Божим і браттями між собою.
Втілившись, Син Божий не тільки показав нам путь життя, а подолав у нашій природі гріх. Яким чином? Взяв на Себе наші гріхи через відповідальність за них перед Богом. Взяти на Себе відповідальність – це означає понести за них покарання. І Він ці покарання поніс, з волі Божої, але від грішних людей, які розп'яли Його на хресті. Син Божий, Господь наш Ісус Христос, перетерпів страждання на хресті добровільно заради нашого визволення від гріха. І помер теж добровільно. Помер заради того, щоб перемогти воскресінням смерть у людській природі.
Тепер усі люди мають можливість через віру і покаяння очищатися від гріха, жити праведно і успадковувати Небесне Царство і вічне блаженне життя. Прийде час, коли в наших тілах буде переможена і смерть через загальне воскресіння із мертвих. Усе це звершив для нас, людей, Син Божий через народження від Пресвятої Діви Марії. Не було б Різдва Христового – не було б і спасіння від гріха і смерті. Тому в різдвяних колядках ми співаємо: «Ой, радуйся земле, Син Божий народився!».
Україна святкує Різдво Христове у складних умовах: на Донбасі йде війна, наші найкращі сини і дочки помирають за волю України, люди страждають. Церква закликає вірних до терпіння у стражданнях. Але сенс земного життя полягає не в терпінні, а у праведності і благочесті, в любові один до одного і в любові до Бога. Праведність – це властивість життя людини, коли вона співстраждає і співчуває знедоленим, і виконує покладені на неї обов'язки. Україна – миролюбива держава. З нами правда, а там, де правда, – там Бог, а де Бог – там завжди перемога. Тому ми віримо в нашу перемогу!
Дорогі браття і сестри! Пам'ятаймо, для чого народився Син Божий від Пресвятої Діви Марії у Вифлеємській печері. А я вітаю вас із цим великим християнським святом Різдва Христового і з Новим Роком. Вітаю зі святом Президента України Петра Порошенка, Верховну Раду, Український уряд, наші Збройні сили, вірних і мужніх захисників нашої Батьківщини, які не шкодують навіть свого власного життя. Вітаю всіх наших земляків-українців, розсіяних по всьому світу: в Америці і в Канаді, в Європі і в Австралії, які люблять свою Батьківщину і допомагають їй.
У ці радісні різдвяні дні подякуймо нашому Спасителю, Господу нашому Ісусу Христу, за всі Його благодіяння до нас, за радості і скорботи. Будемо благати Його, щоб Він простив усі наші гріхи, вільні і невільні; щоб дарував Україні перемогу над агресором; благословив Українську державу і весь український народ у 2017 році; дарував нам мир, злагоду, єдність; щоб ми керувалися в житті любов'ю до Бога і ближніх, і до України; щоб ми ходили дорогами правди і не звертали на криві дороги. Нехай світлосяйне проміння Вифлеємської зірки осяює наші душі і серця світлом миру, любові і правди!