Я думаю, що тут стоять ті, які бачили, як на цьому місці виростав той невеликий храм, у якому ви молилися. І сьогодні ви вдруге у своєму житті сподобляєтесь бачити, як ми в основу храму, який буде набагато більший за попередній, знову покладемо наріжний камінь.
Каже Господь: “Я збудую Церкву Мою, і врата пекла не здолають її” (Мф. 16:18). І сьогодні ми, цього першого літнього дня, покладаємо в основу храму на честь ікони Божої Матері “Всецариця” наріжний камінь і разом із Господом нашим Ісусом Христом промовляємо: “Покладемо цей наріжний камінь і во вік не захитаються основи цього храму, який неодмінно незабаром буде стояти на цьому місці”.
Дорогі брати і сестри! Всечесні отці! Якщо у наш час, досить нелегкий, який ми переживаємо зараз, ми маємо намір і можемо будувати храми, значить не треба ремствувати на Бога, треба тільки молитися і дякувати, тому що Господь нам у цей час посилає милість і ласку будувати храм. Якщо ми перестанемо храми будувати, то це буде ознакою, що нас долає зло, нас долає розбрат і не буде вже у нас ніякого миру. Але допоки ми український народ, побожна нація, будемо ставити храми, це означатиме, що з нами Бог і Покров Пречистої Матері Божої Приснодіви Марії.
Зараз ми цей освячений камінь перенесемо і покладемо в основу храму, злиємо на нього святий єлей, як ще за древньою Старозавітньою традицією все освячувалося святим єлеєм, особливо великі події і великі люди.
Нехай цей храм, в основу якого покладається цей освячений наріжний камінь, буде запорукою миру, молитви, благодаті Божої у звершенні Святих Таїнств і, особливо, Таїнства Святої Євхаристії. Якщо в ньому спасеться хоча б одна людина, одна душа, цей храм треба було будувати, а якщо спасетеся ви всі, то це означатиме що через цей храм ви придбали особливу милість у Бога, що будували його з великою вірою, в серці, з великою надією, особливо, на Божу Матір, яка прославляється тут у Своїй іконі “Всецариця”. Амінь!