Я думаю, що сьогоднішній день, направду, можна вважати історичним щодо нашого львівського образу Божої Матері “Одигитрія-Провідниця”. Недаремно і невипадкового все це відбувається у храмі святителя Миколая, нашому давньому львівському храмі, що саме тут, у Княжій церкві міста Лева, було вперше прочитано складений акафіст до Львівської ікони Божої Матері “Одигитрія”.
Ікона ця є фактично ровесницею цьому Княжому храму, і дивовижно, що до дня своєї прослави, вона побувала у храмах всіх конфесій міста Львова. Написана в православній техніці, вона зберігалася і в Римсько-католицькому храмі, й у Вірменському соборі, але саме православні християни так винятково послужили тій справі, щоби у 2010 році про цю ікону заговорив увесь Львів і не тільки весь Львів, але й уся Україна. Адже 13 грудня 2010 року ухвалою Священного Синоду нашої Церкви цю ікону було прославлено як загальношановану святиню і було встановлено день особливого її шанування - перший недільний день після дня пам’яті святого Юрія Переможця (Журнал №31 засідання Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату від 13 грудня 2010 року).
Ще скажу вам, що ми маємо бути вдячними, тепер уже світлої пам’яті, героєві України Борису Григоровичу Возницькому, який фактично цю ікону повернув до життя, дав їй це життя, віднайшовши, відновивши її і послуживши науковому вивченню її історії від моменту написання до сьогодення.
Ви повинні знати, що наше місто, вважається, має своїм небесним покровителем святого Юрія Переможця. Але історики, всі ті, хто досліджують історію нашого міста, краєзнавці - всі вони знають, що Юрій Переможець є покровителем нашої єпископської кафедри, Львівської єпархії, а місто наше, Град Лева, вручено заступництву Божої Матері. Про це свідчить і надзвичайно велика кількість шанованих Богородичних ікон, що зберігалися у львівських храмах. На жаль, особливо у післявоєнні роки багато ікон було втрачено. Римсько-католицькі монахи переїжджали до Польщі, вивозили зі собою святині. Що не було вивезено, знищувала радянська влада. Та один особлиивий образ вцілів. Ікона, що її зберігала побожна вчителька школи вірменок-бенедиктинок пані Станкевич, після її смерті потрапила до родини Отко, і ось Андрій Отко приніс цю, як вважалося, втрачену ікону Борису Григоровичу Возницькому. І тоді з’явилися численні статті, нові дослідження, з’явився новий інтерес до цієї ікони, яка була поміщенна у Львівській галереї мистецтв, і вона отримала нове життя.
Перед нами зараз образ, освячений Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом перед оригіналом у день прослави Львівської ікони Божої Матері. І цього року ми вирішили з цією іконою відвідати всі деканальні храми Львівсько-Сокальської єпархії. І першим з-поміж них є храм святителя Миколая Чудотворця.
Ми неохоче поширюємо цю інформацію, але вже є безліч засвідчених фактів зцілень біля цієї ікони. Особливо останнім часом, коли все більше людей дізнаються про неї і приходять на молитву перед нею. Адже ж це рідна нам святиня, як ви чули, Львівська ікона, і тому, напевно, найближча нам і найрідніша серед усіх ікон, шанованих в Україні та й у всьому світі, бо носить назву Львівської Провідниці, а отже по-особливо заступається за наше місто і його мешканців. Так ось серед останніх свідчення є розповідь про те, що перед цією іконою молилися двадцять айдарівців, які всі до єдиного повернулися неушкодженими з поля бою. Перед цією іконою молилася молода сім’я про те, щоби Господь дарував їм дитятко, і вони отримали цей дар. До цієї ікони приїжджали навіть люди з інших сусідніх з Україною держав, молилися перед цією іконою і Божа Матір за молитвами цих людей дарувала їм зцілення і допомогу.
Ми повинні мати правильне ставлення і розуміння всіх без винятку зображень Божої Матері. Ми не повинні бачити якусь потенційну чудотворну силу в самій іконі, тому що дошка, на якій написана ікона, нічого для нас не значить, ані фарби, якими вона написана, ані будь-які прикраси цієї ікони. Божа Матір, яка є Єдина, подає нам свої святі образи, а Сама ж, стоячи перед престолом Всевишнього, подає нам за молитвами перед Її чесним зображенням, благодать, силу і зцілення, наставляє нас і підтримує у бурхливому життєвому морі.
Я по-особливому радію сьогодні від того, що разом із вами ми проспівали цеї акафіст до Пресвятої Богородиці. Автором акафісту є протоієрей Ярослав Хомин, молитва укладена мною, весь текст уцілому ми ще трохи відредагували, він набув деяких змін від передріздвяного часу свого написання, нам залишилося ще зовсім небагато попрацювати і, думаю, незабаром ми матимемо тираж книги з цим акафістом. Я хотів би, щоби ви, кожний із вас, придбали його, щоби він був у ваших домівках і щоби ви прочитували його і підносили свої молитви до Божої Матері перед цією рідною нам святинею. Вірю, що Божа Матір, Яка заступається за весь християнський світ, простягне свій чесний омофор над кожним із нас, над нашим життя, нашою долею, над нашим містом і над усією Україною!