У неділю 2-гу Великого Посту Свята Церква вшановує пам'ять
православного святителя Григорія Палами (1296-1359 рр. від Р.Х.), архиєпископа
Фессалонікійського, великого отця та учителя Церкви Христової.
православного святителя Григорія Палами (1296-1359 рр. від Р.Х.), архиєпископа
Фессалонікійського, великого отця та учителя Церкви Христової.
Святитель походив із аристократичного роду будучи сином сенатора
Константина Палами при імператорі Андроніку ІІ Палеологу. Після ранньої смерті
сенатора Константина, який на смертному одрі прийняв чернечий постриг,
імператор Андронік ІІ взяв під свою опіку Григорія Паламу, що сприяло здобуттю
майбутнім архиєпископом хорошої освіти та глибоких знань філософії, логіки та
риторики, маючи за вчителя видатного богослова - ректора університету Теодора
Метохіта. Вже у 17-літньому віці майбутній святитель дивував придворних
мудреців своєю мудрістю та знаннями.
Константина Палами при імператорі Андроніку ІІ Палеологу. Після ранньої смерті
сенатора Константина, який на смертному одрі прийняв чернечий постриг,
імператор Андронік ІІ взяв під свою опіку Григорія Паламу, що сприяло здобуттю
майбутнім архиєпископом хорошої освіти та глибоких знань філософії, логіки та
риторики, маючи за вчителя видатного богослова - ректора університету Теодора
Метохіта. Вже у 17-літньому віці майбутній святитель дивував придворних
мудреців своєю мудрістю та знаннями.
Згідно спогадів Филотея Коккиноса, Патріарха
Константинопольського, який захищав та підтримував вчення святителя та став
ініціатором прославлення його у лику святих, ще у часі навчання Григорій Палама
багато спілкувався із афонськими ченцями, які приїзджали до Константинополя, і,
за їх порадами та настановами, поступово відмовлявся від аристократичного
способу життя, натомість ревно віддаючись посту, стриманості та молитві.
Константинопольського, який захищав та підтримував вчення святителя та став
ініціатором прославлення його у лику святих, ще у часі навчання Григорій Палама
багато спілкувався із афонськими ченцями, які приїзджали до Константинополя, і,
за їх порадами та настановами, поступово відмовлявся від аристократичного
способу життя, натомість ревно віддаючись посту, стриманості та молитві.
На Афоні Григорій Палама подвизався в келії недалеко від
Ватопеду під керівництвом преподобного Никодима, від якого прийняв чернечий
постриг. В 1325 році разом з іншими ченцями покидає Афон через турецькі навали.
Прийнявши у Фессалоніках священничий сан переселяється в околиці міста Верія,
де за переданням проповідував апостол Павло, і засновує там чернечу общину. У
1332 році ієромонах Григорій Палама розпочинає писати богословські та
поучительні твори, першим серед яких були «Житіє прп. Петра Афонського» та
полемічний твір «Про введення у Храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці та
Приснодіви Марії» проти тих, хто заперечував історичність цієї важливої події.
Ватопеду під керівництвом преподобного Никодима, від якого прийняв чернечий
постриг. В 1325 році разом з іншими ченцями покидає Афон через турецькі навали.
Прийнявши у Фессалоніках священничий сан переселяється в околиці міста Верія,
де за переданням проповідував апостол Павло, і засновує там чернечу общину. У
1332 році ієромонах Григорій Палама розпочинає писати богословські та
поучительні твори, першим серед яких були «Житіє прп. Петра Афонського» та
полемічний твір «Про введення у Храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці та
Приснодіви Марії» проти тих, хто заперечував історичність цієї важливої події.
З того часу у житті святителя розпочинаються важкі та
напружені часи, оскільки з багатьма його богословськими творами та вченнями не
погоджувалась значна частина богословів та духовенства. У 1341-1342 рр.
розпочинається гоніння на Григорія Паламу, неправдиві його засудження та
ув’язнення і навіть відлучення від Церкви. Однак на соборі, що відбувся 2
лютого 1347 року Григорія Паламу було повністю виправдано, а його противників
натомість засуджено. Незадовго після виправдання Григорія Паламу було обрано на
архиєпископа Фессалонікійського.
напружені часи, оскільки з багатьма його богословськими творами та вченнями не
погоджувалась значна частина богословів та духовенства. У 1341-1342 рр.
розпочинається гоніння на Григорія Паламу, неправдиві його засудження та
ув’язнення і навіть відлучення від Церкви. Однак на соборі, що відбувся 2
лютого 1347 року Григорія Паламу було повністю виправдано, а його противників
натомість засуджено. Незадовго після виправдання Григорія Паламу було обрано на
архиєпископа Фессалонікійського.
Незважаючи на це, противники святителя продовжували
виступати проти нього, що спонукало скликанню двох соборів у 1351 році, які
остаточно засудили його головного противника Нікіфора Григору, а архиєпископа
Григорія Паламу проголосили «захисником благочестя». Черговий раз Православ'я восторжествувало.
Собор 1351 року
виступати проти нього, що спонукало скликанню двох соборів у 1351 році, які
остаточно засудили його головного противника Нікіфора Григору, а архиєпископа
Григорія Паламу проголосили «захисником благочестя». Черговий раз Православ'я восторжествувало.
Собор 1351 року
14 листопада 1359 року (за іншими даними 1357 року) святитель
Григорій Палама з останніми словами «До
висот! До висот!...» відійшов до Господа.
Григорій Палама з останніми словами «До
висот! До висот!...» відійшов до Господа.
Фактично відразу після смерті його було прославлено як
місцевошануємого святого у Фессалоніках, де в кафедральному соборі Святої
Софії було поховано тіло архиєпископа Григорія Палами, а вже 1368 року соборним
рішенням Синоду Константинопольської Церкви він був офіційно вписаний у
календар Святої Софії в лику святителя стараннями патріарха Філотея Коккіноса,
який також уклав його похвальне житіє та службу святителю.
місцевошануємого святого у Фессалоніках, де в кафедральному соборі Святої
Софії було поховано тіло архиєпископа Григорія Палами, а вже 1368 року соборним
рішенням Синоду Константинопольської Церкви він був офіційно вписаний у
календар Святої Софії в лику святителя стараннями патріарха Філотея Коккіноса,
який також уклав його похвальне житіє та службу святителю.
Православна Церква встановила пам’ять святителя Григорія
Палами в день смерті 14 листопада та у другу неділю Великого Посту, наступну
після Торжества Православ'я, як символ продовження останнього, бо перемога
вчення святителя Григорія Палами над супротивниками та доведення його правильності подібна була до перемоги над
іконоборцями.
Палами в день смерті 14 листопада та у другу неділю Великого Посту, наступну
після Торжества Православ'я, як символ продовження останнього, бо перемога
вчення святителя Григорія Палами над супротивниками та доведення його правильності подібна була до перемоги над
іконоборцями.
У 2009 році Вселенський Патріархат також канонізував і
членів його сім’ї, встановивши день їх пам’яті 18 грудня.
членів його сім’ї, встановивши день їх пам’яті 18 грудня.
укладення Андрій БУРДИК
Pоздрукувати матеріал
Галерея
