"А перед усім тим накладуть на вас руки і гнатимуть вас, видаючи в синагоги і у в’язниці, і поведуть перед царів і правителів за ім’я Моє. І буде це вам на свідчення. Отже, покладіть собі у серцях ваших не загадувати наперед, що відповідати, бо Я дам вам уста і премудрість, якій не зможуть противитися, ні суперечити всі супротивники ваші. І видаватимуть вас і батьки, і брати, і родичі, і друзі, і декого з вас умертвлять; і зненавидять вас усі за ім’я Моє. Але й волосина з голови вашої не пропаде. Терпінням вашим спасайте душі ваші" (Лк.21, 12-19).
Сьогодні, 7 грудня, Свята Православна церква вшановує пам’ять святої великомучениці Катерини. Свята Катерина жила в місті Олександрії, за часів правління імператора Максиміліана. Вона походила з дуже знатної царської сім’ї, була надзвичайно красивою та розумною. У 18-ть років, вона вивчила всі твори філософів та письменників, навчалась ораторському мистецтву та знала декілька мов. Багато хто з вельмож хотіли з нею одружитися, але вона всім відмовляла. Матір святої була таємною християнкою, дуже хотіла, щоб дочка вийшла заміж, але Катерина відмовилась, пояснюючи тим, що вона хоче такого ж розумного і багатого чоловіка, як вона. Всі усвідомлювали, що це є неможливим, тому мама взяла дочку і повела до святого старця. Старець одразу зрозумів проблеми Катерини і сказав, що знає одного юнака, який би їй підійшов. Катерина дуже хотіла побачити його, старець ж у відповідь дав їв ікону Божої Матері з немовлятком Ісусом, і сказав, що якщо вона дуже щиро помолиться до них то побачить його. Дівчина, прийшовши до додому, почала щиро молитися, а згодом заснула і побачила видіння: маленький Ісус не хотів на неї дивитися і сказав, що вона сповнена язичницької нечистоти; дівчина запитала що вона повинна зробити щоб побачити його, а у відповідь почула, - потрібно піти до старця і послухати його пораду. Прокинувшись, вона одразу ж пішла до старця, прийнявши святе хрещення і настанови християнської віри. Ввечері вона повернулася до дому та щиро молилась до Господа, - Господь відкрив їй своє обличчя і сказав, що обрав її собі в наречену. Прокинувшись, вона побачила на собі перстень і зрадівши прославляла Бога. В цей час імператор Максиміліан, прийшов до Олександрії і сказав усім приносити жертви ідолам. По промислу Божому, свята змогла довести всім про нечестя їхніх Богів, за що була засуджена на смерть. Але вона не злякалася смерті, помолившись, свята мучениця була вбита, а святі ангели перенесли її на Синайську гору.
Отож, дорогі брати і сестри, звернімо увагу на приклад життя цієї молодої дівчини, яка походила з багатого і знатного роду, була надзвичайно красивою. Вона мала всі можливості стати успішною, але вона обрала краще – цілковито присвятила своє життя Богові. Пам’ятаймо, Бог є святинею і Він може знаходитись лише у святому серці. Тільки маючи Господа в собі, людина може спокійно насолоджуватись усім тим, що Господь створив: небом, блакитним ранком, сонцем, квітами, пташками. Цьому всьому можуть радіти люди лише з чистою совістю та непорочним серцем. Звернімо увагу, чи в нашому житті ми помічаємо такі гарні моменти? На жаль, не завжди, оскільки людина в якої переповнене життя постійними пошуками земних насолод, настільки зайнята цією суєтою світу що не може бачити дійсної краси. І тоді, така людина шукає штучного щастя, за допомогою: алкоголю, розпусти та інших брудних забав. Після такої радості залишається просто неприємна оскома і смутно на душі. Пам’ятаймо, що справжнє щастя воно не продається. Деколи, ми в сучасному житті, ідеалізуємо кожен день, що не помічаємо справжньої радості, яка нас оточує.
Життя цієї великої святої для нас є великим прикладом, адже в сучасному світі нас так часто зваблюють різного роду спокуси: гроші, кар’єра, влада, становище. Дуже багато спокус земного життя. І ми спокушаємось. "Терпінням вашим спасайте душі ваші"(Лк.21:19), - що таке терпіння? Це здатність покірливо переносити будь-що, миритись з присутністю чи існуванням чогось, зазнавати чогось важкого чи неприємного. Господь є джерелом терпіння. У притчах розповідається про те, що терпіння є запорукою миру між людьми. Біблійними прикладами терпіння для нас є: Йосиф, Авраам, Апостол Павло та ін. Господь закликає нас з терпінням ставитись до ближнього та обставин, які виникають у житті. Ми повинні любити ближнього, адже терпіння є атрибутом любові також. Пам’ятаймо, що навіть у нашому житті є якась така ситуація яка здається непоправною, саме тоді нам дане випробування нашого терпіння, адже не має нічого такого що ми б не здатні перемогти разом з Богом. Отже, довготерпіння виробляється в людині шляхом роботи над собою за допомогою дії Святого Духу. "Тому i ми, маючи довкола себе таку хмару свiдкiв, скиньмо з себе всякий тягар i грiх, який нас обплутує‚ i з терпiнням підемо на подвиг‚ який чекає на нас, дивлячись на Начальника i Виконавця вiри Iсуса, Який замiсть радости, яка Йому належала, витерпiв хрест, зневаживши посоромлення, i сiв праворуч престолу Божого"(Єв.12, 1-2).
Пам’ятаймо, що Бог іноді веде людину по землі тяжкими стежками, щоб їй на небі легко було. Звернімо увагу, на святу Катерину, якій ні багатство, ні інші вигоди не завадили поєднати життя із Богом. Найбільшою цінністю для Катерини був Господь, а не ті блага якими вона була оточена. Бог її винагородив великою силою, - силою духу. У сучасному світі, коли люди гинуть у гріховності, потрібно шукати допомоги і у святих угодників Божих; ми повинні завжди довіряти Богові, віддати йому своє життя. А коли приходять до нас певні хвилі зла і нас спокушають, ми не маємо піддаватися цьому, достатньо лише маленької щирої молитви і все пройде.
Дорогі брати і сестри, небо і земля проминуть, а єдине що залишиться - праведні душі, які збагатилися за життя істинною і добром. Не біжімо за примарними тінями, а пам’ятаймо про вічну реальність, істину і добро, які не минають ніколи.
Тож, молімося до святої великомучениці Катерини, щоб допомогла нам у нашому житті перемогти спокуси, щоб ми могли в майбутньому у Небесних оселях славити Господа нашого Ісуса Христа. Амінь!
