У сьогоднішній світлий день, 14 жовтня, Церква особливими богослужіннями вшановує Пресвяту Богородицю, Яка діяльно впродовж сотень віків засвідчує Свою опіку над нами. Церква прославляє Божу Матір словами літійної стихири: це бо Мати Божа, з ангельським воїнством: з Предтечею і Богословом, з пророками і апостолами, невидимо входить, а також іншими радісними піснеспівами.
Наш народ дуже любить і шанує Божу Матір. Цього дня побожний люд збирається в усіх храмах на спільні богослужіння. Одні поспішають з радістю, щоби подякувати Небесній Цариці за отримані від Неї ласки, інші зі сльозами звертаються за розрадою.
Однак треба розуміти, що мета молитви – духовне єднання з Богом. Святий Єфрем повчає: молитва – розмова з Богом, злет з ангелами, успіх у доброму, відвернення лиха, навернення грішних. З молитвою – від однієї радості до іншої. Без молитви – падіння за падінням, скорбота за скорботою, погіршений контроль совісті. Христос також подає нам приклад молитви: Він молився насамоті, молився з апостолами, молився при зібранні людей, молився на хресті. Приклад доброї молитви подає нам і Богородиця, Яка неустанно молиться за нас грішних. Молилися й апостоли святі і закликали молитися всіх. (Діян. 1:24; 6:4; 8:15)
Для українського народу свято Покрова Пресвятої Богородиці сповнене особливим значенням. Наша земля знає численні чудесні явленння Божої Матері. Через численні явлені в Україні чудотворні ікони Пречиста Діва утверджує віру наша та виливає на нас Свої благодіяння, зцілюючи тіла і душі. Серед таких ікон Почаївська, Вишгородська, Холмська, Теребовлянська, Самбірська, Заглинянська, Дубенська та багато інших.
Є гарне свідчення про допомогу Божої Матері побожному юнаку Роману. Хоч і юнак цей був неграмотний, патріарх Євфимій прийняв його до церковного кліру. Роман не вмів співати, він тільки мріяв про гарний голос і ревно молився, просячи допомоги у Божої Матері. Одного разу, покірно стерпівши критику (а це трапилося у Навечір’я Різдва Господнього), втомлений і дуже засмучений він заснув. Уві сні з’явилася йому Пречиста Діва Марія, простягнула паперовий згорточок і звеліла його з’їсти. Він слухняно виконав наказ і тоді видіння зникло.
Пробудився Роман з почуттям великої духовної радості: Божа Мати обдарувала його надзвичайним розумінням Таїнств святої Христової віри. У день Різдва Христового Роман вийшов на амвон і милозвучним голосом заспівав чудовий Різдвяний кондак, який сам же склав: Діва сьогодні Понадсущого народжує, і земля вертеп Неприступному приносить, Ангели з пастухами славословлять, волхви же за зіркою подорожують, нас бо ради народилось Немовля – Предвічний Бог.
Згодом Роман написав понад тисячу високо поетичних тропарів, кондаків, стихир та інших церковних піснеспівів. Його життєвий шлях закінчився у 510 році, а сьогодні Церква вшановує його як святого.
Цього дня у православних церквах згадують і наше славне козацтво, і всіх борців за волю, незалежність і добру долю України.
У 1037 році Київський князь Ярослав мудрий разом із київським митрополитом Іларіоном віддав наш народ під Покров Божої Матері. Уже сам факт, що запорізькі козаки вважали Святу Покрову своєю покровителькою, говорить про велику любов і шану нашого українського народу до Богоматері. А те, що наша українська армія обрала собі це свято за особливий для себе день опіки, вселяє надію на всеукраїнську державницьку перемогу. Так стало це свято не тільки релігійним, але й національно-патріотичним.
Свято Покрова Пресвятої Богородиці має дивовижну історію виникнення. Про подію, яка відбулася на початку X століття і покладена в основу свята розповідають численні джерела.
Святитель Димитрій у книзі “Житія святих” пише так: святкуємо бо Покров Пресвятої Діви Богородиці, спогад про преславне її явлення, що було у Влахернській церкві і яке бачили святі Андрій та Епіфаній, коли звершувалось всенічне богослужіння. Багато людей тоді стояло. У храмі о четвертій годині ночі святий Андрій звів очі свої догори й побачив Небесну Царицю, Покровительку цілого світу Пресвяту Діву Богородицю, що стояла в повітрі і молилася, сонячним сяючи світлом і покриваючи людей чесним Своїм омофором. Це побачивши, святий Андрій сказав до учня свого блаженного Епіфанія: чи бачиш, брате, Царицю і Панну всіх, що молиться за цілий світ? Він же відповідає: бачу, святий отче, і боюся! Прийшла з ангелами, щоб ангелам своїм заповісти, що збереже нас на всіх шляхах наших, і всіх святих собори приведе із собою, щоби соборне за нас створити моління… Поміж усіма святими, що явились у церкві із Пречистою Дівою, були два найбільші: святий Іоан Предтеча, більший бо за нього не повстав із народжених жінками, і святий Іоан Богослов.
Святитель Іоан Золотоустий у проповіді “Про Пречисту Діву і Богородицю Марію”, розважаючи над Її призначенням бути Божою Матір’ю, каже: нікого не можна знайти між людьми такого, як Богородиця Марія.
Пречиста Діва Марія дає нам приклад послуху, щирої молитви і внутрішньої краси. Молімося і прославляймо Пречисту Діву Марію все своє життя так, як оспівує Її у день свята Покрову Свята Церква, кажучи: радуйся, Радосте наша, покрий нас від всякого зла чесним Твоїм омофором!