Бориса Григоровича пам'ятатимуть як провідного мистецтвознавця, багатолітнього директора Львівської національної галереї мистецтв, академіка Української академії мистецтв, Героя України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, заслуженого працівника культури України і Польщі, президента Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ICOM). Однак до цього славного списку досягнень і діяльності автора прекрасного туристичного маршруту "Золота підкова" приєднується ще й особливий слід у сучасній історії Львівської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату.
"Ангел-охоронець" пам'яток культури українського народу, як називали за життя Бориса Григоровича, свого часу виступив ініціатором віднайдення для Львова його колись визначної святині - чудотворної ікони Львівської Божої Матері "Одигитрія", час написання якої датується згідно досліджень різних мистецтвознавців 1360-ми або 1534 роками. Ця ікона є одною з найцікавіших та найзагадковіших пам’яток української церковної культури. Написана православним іконописцем, вона згодом була перенесена до католицької катедри, а пізніше протягом довгого часу зберігалась вірменськими єпископами, благословляючи та простягаючи свій молитовний та спасенний омофор над усією громадою міста. І ось саме п. Борис у далекому 1990 році на науковій конференції вперше підняв питання про глибинне дослідження історії цього образу, активне "віднайдення" та "повернення" якого для громади Львова розпочалось все з його ж ініціативи лише у 2010 році - двадцять довгих років по тому.
4 грудня 2010 року під час Первосвятительського візиту до Львівської єпархії Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета здійснилась одна з давніх мрій побожного православного чоловіка, на той час уже Героя України і Людини саме з великої літери Бориса Григоровича Возницького: у кафедральному соборі Покрови Пресвятої Богородиці Святійшим Патріархом Філаретом у співслужінні Високопреосвященного митрополита Димитрія, сонму єпископату Київського Патріархату та духовенства Львівської єпархії була торжественно прославлена велика святиня Галицької землі - чудотворний образ Львівської Божої Матері "Одигитрія". А разом із ним були освячені і три списки цієї ікони, що нині зберігаються у трьох храмах м. Львова: кафедральному Покровському соборі, храмі Різдва Пресвятої Богородиці та храмі Вознесіння Господнього.
Пізніше рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату від 14 грудня 2010 року були прийняті наступні рішення:
- Піднести подяку Господу нашому Ісусу Христу та Преблагословенній Владичиці нашій Богородиці за явлення Її у чудотворному образі Львівської ікони Богородиці «Одигитрія».
- Встановити день особливого шанування Львівської ікони Богородиці «Одигитрія» із внесенням до Православного церковного календаря. Святкування звершувати як перехідне – у перший недільний день після дня пам’яті святого великомученика Юрія Переможця (23 квітня ст.ст. – 6 травня н.ст.), небесного покровителя м. Львова.
- Благословити написання на честь Львівської ікони Богородиці «Одигитрія» уставної служби з каноном та акафісту.
Ось таким є один зі слідів цієї великої людини у сучаснії історії Церкви. І хоч багато більше за наші важать молитви Пресвятої Богородиці, які переконаний Мати Божа невпинно підносить до Творця, пам'ятаючи любов до Себе і труди раба Божого Бориса, молімося і ми, аби Милостивий Господь дарував душі його спокій і Царство Небесне. Вічная пам'ять!