У 15-ту річницю освячення нашої святині ми молимось за будівничих, за жертводавців святого храму цього. Владико святий, один у полі не воїн: якби не було добрих людей, помічників, якби не було спільної думки, то не було б тої святині, яка сьогодні є прикрасою усього міста.
Можливо, не все нам вдалося ідеально, бо був і поспіх, адже ми мали термін всього чотири роки. Але з часом ми хочемо все виправити і полагодити, щоби було все, як належиться. При допомозі нашого голови церковного комітету, люблячих і ревних сестриць все, переконаний, нам вдасться.
Сьогодні, в ту велику дату 1025-річчя Хрещення Руси-України і 15-ту річницю освячення нашої святині, яка нас усіх об’єднує, я складаю Вам, святий Владико, як смиренний послушник, щиру подяку за увагу від Святійшого Патріарха. Адже я розумію, що, якби не Ви, у доброму розумінні, замовили слово, то Святійший Патріарх, який був у нас ще у вересні 1999 року, можливо і не пригадав би собі смиренного і недостойного раба священнопротоієрея Петра.
Тому я щиро вдячний Вам за візит, за звершену Літургію, за таку високу відзнаку! Нехай за Вашу щирість, щедрість і величну простоту Господь обдарує Вас Своєю великою ласкою, яку ми так хочемо відчувати у своєму житті!