Ця тематика конференції продиктована найперше мабуть тим, що ми переживаємо особливі дні нашої історії, історії українського народу.
Як це видно зі статей, опублікованих у збірнику, і як ми почуємо сьогодні у доповідях, наш народ у міру своїх сил і можливостей вкладав свою лепту у розвиток і богословської науки, й історичної науки, і філософї, збагачуючи себе і збагачуючи інші народи.
Наші Християнські читання, можна сказати, якщо не набирають популярності, то точно викликають все більшу зацікавленість людей. Адже, якщо ми порівняємо сьогоднішній день з минулим роком, то побачимо, що минулого року були представники з вищих навчальних закладів лише чотирьох міст, а сьогодні – вже зі семи міст; якщо минулого року у нас на Християнських читаннях були представлені сім вишів, то цьогоріч – п’ятнадцять; якщо минулого року у нас було близько сімнадцяти доповідачів, то цьогоріч їхня кількість більш як подвоїлась і склала тридцять шість осіб.
Знаєте, коли в Російській Церкві переклали твори святих отців на російську мову, то тоді там бурхливо почало розвиватися богослів’я. У нашій же Церкві, Українській Православній Церкві Київського Патріархату, практично завершено справу цього перекладу на українську мову, що здійснюється з благословення Святійшого Патріарха Київсього і всієї Руси-України Філарета. Тож будемо сподіватися, що саме цей переклад творів святих отців спонукатиме сучасних богословів розвивати богослів’я в Україні і поза її межами, але саме українське сучасне православне богослів’я.
Тому я хотів би, щоби ці Християнські читання викликали у нас зацікавленість, щоби ми вже від завтра почали готуватися до наступних Християнських читань, виробляли певні напрацювання у цьому напрямку, щоби ми говорили про цей захід, розповідали про ці читання іншим студентам і науковцям, поширювали цю інформацію між вишами, не лише духовними, але й світськими.
Мені сьогодні є надзвичайно приємно вітати у стінах Львівської богословської академії братів з Української Православної Церкви в єдності з Московським Патріархатом.
Насамперед, я радий вітати ректора Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія архімандрита Віктора, а також і представника Львівської єпархії Української Православної Церкви ієромонаха Маркіана.
Звісна річ, що так само радо я вітаю й наших гостей і з Києва, і з інших міст, і з наших Львівських вишів.
Це все для мене є надзвичайно приємно.
“Як то добре і як то гарно, коли брати живуть у згоді!” (Пс. 132, 1), –ці слова псалмоспівця і царя Давида дуже актуальні, як бачимо, для нас сьогодні, коли вперше у стінах нашої богословської академії разом із нашими православними браттями можемо поспілкуватися, почути важливі для себе повідомлення, поділитися своїми здобутками і міркуваннями.
Насамкінець я хотів би зауважити, що конференція наша є доволі об’ємна, як вже було згадано у нас заявлено тридцять шість доповідей. Усі вони опубліковані у матеріалах читань, тому можливо не всі будуть представлені усно доповідачем. І саме тому я закликаю всіх дотримуватися визначеного регламенту, а саме: п’ятнадцять хвилин кожному доповідачеві на доповідь.
Що ще також дуже важливо, що до сьогоднішніх наших Других Християнських читань Львівська православна богословська академія видала збірник матеріалів. Особисто для мене цей збірник є дуже цінним. Поясню чим. За багато років наша Львівська академія нарешті спромоглася за підтримки і допомоги добрих придбати належне технічне устаткування і отримала змогу самостійно надрукувати цей збірник.
Представляю вашій увазі цей збірник. Усі учасники читань його отримають, а наші студенти матимуть змогу користуватися ним у бібліотеці.
Тож хотів би всім нам побажати успіху в доповідях і прошу з благословення нашого Архіпастиря важати Другі Християнські постові читання вважати відкритим!