Насамперед я хотів подякувати Вам, Владико, за тепле привітання! Також і всім Преосвященним архієреям і вам, дорогі браття і сестри, дякую за те, що прийшли в храм Божий, щоби помолитися разом із нами, як за мене грішного, так і за нашу Україну.
Якщо ми зробили щось добре, то це не наша заслуга, а це ваша заслуга, Преосвященні владики і святі отці. Тому що без вашої активної діяльності, без ваших молитов, без вашої віри ми б не досягли того, що сьогодні, фактично, Київський Патріархат являється великою силою в Україні, яку ворог перемогти не може. І Ви бачите, що відбувається в Україні: в Україні не тільки йде неоголошена війна, а в Україні йде духовне відродження.
Сьогодні ми святкуємо пам’ять праведного Філарета Милостивого, який відрізняється від інших своєю милістю до кожної людини, яка потребувала тоді допомоги. І в нинішній час це співчуття до ближніх, до людей страждаючих, до наших воїнів присутнє і в нашому суспільстві. Ви сказали, що ми багато зібрали гуманітарної допомоги. Так, багато зібрали: і автомобілі, і продукти харчування, й одяг, і бронежилети, і тепловізори, і медикаменти - багато чого зібрали. Але хто давав це?! Це давали люди, які мали таке саме милосердя, як праведний Філарет Милостивий. І тому біди, які осягли Україну невипадкові, і не треба в них бачити тільки одне зло. Так, смерть, страждання, руйнації - це зло, але Бог обертає його на добро, тому що через ці страждання ми стаємо милосерднішими. Те, що сховано в наших душах, в наших серцях через ці страждання виявляється назовні.
Іов багатостраждальний був праведний, але його праведність не всі бачили. Але коли він за своє добро під впливом диявола страждав, то всім стало ясно наскільки він вірний Богові: вірний Богові не тільки у добробуті, а вірний і в стражданнях. Так і ми молилися, відвідували храми, але це не відомим було, таємним, а зараз, завдяки цим злочинам, які відбуваються на Сході, виявляється милосердя і милість людей. І тому, Хто це попускає і Хто цим керує? Керує цим Бог! А якщо керує Бог, то хіба Він приведе до гіршого? Подумайте тільки, чи може привести Бог до гіршого? Бог приведе до кращого: не тільки до перемоги, бо перемога це земне явище, тимчасове, а Бог приведе нас до більшої перемоги – до перемоги добра над злом в наших душах, в наших серцях. А це є головним!
Бо яким би не було мирним і щасливим земне життя, воно однозначно закінчиться, а вічне життя – незмінне. І тому нам треба думати про вічне, і якщо ми не думаємо (а ми дуже часто не згадуємо про вічне), то Господь нагадує нам про це вічне і не тільки нагадує, а веде нас до цього вічного. І тому ми повинні дякувати Богові і за радість, і за скорботу, бо і скорбота приводить до радості. І ми ще, дорогі браття і сестри, будемо святкувати перемогу! Будемо, тому що Бог милостивий і простить нам провини наші, і приведе нас не тільки до перемоги земної, а приведе нас до головного – вічного життя.
Чому ми приходимо до храму? Ми просимо здоров’я, просимо земного добробуту, але головне – ми молимось, щоби Господь простив нам гріхи - про це ми молимось, і щоби простивши гріхи, привів нас після смерті до блаженного вічного життя. Заради цього ми приходимо до храму і про це не треба забувати! І якщо ми згадуємо праведного Філарета Милостивого і не тільки одного праведного Філарета Милостивого, ми згадуємо багато святих, то своїм прикладом вони показують, як треба жити на землі в різних обставинах. Але мета у всіх була, є і буде одна – це виправдання милістю Божою на Страшному Суді й отримання вічного блаженного життя. Заради цього ми приходимо до храму, заради цього ми працюємо, кожний на своєму місці: і в сім’ї, і на тій чи іншій роботі, але все це веде до одного – до добра, до милосердя, до любові до ближніх. А там, де не виявляється ця любов до ближніх, а є егоїзм або накопичення багатства, до якого покликана ця корупція, то це треба знищувати.
Своїми лише силами майже не можливо нам подолати все це. І апостоли сказали Ісусу Христу: хто ж може спастися, якщо багатство того, хто його любить не приведе до спасіння. Що Господь сказав? Неможливе для людини, можливе для Бога! Але людина повинна виявити свою добру волю. Так і в боротьбі з корупцією треба виявити бажання подолати це зло, і якщо буде бажання, то Бог неможливе зробить можливим. Тому ми і просимо в Бога: допоможи нам, Господи, подолати цього ворога! Нехай буде панувати в нашому суспільстві любов до ближнього, а не егоїзм і не прагення до збагачення.
Ось подивіться на такий приклад: колишній наш президент Янукович накопичив багатство, а куди він витратив це багатство? Витратив на смерть, бо фінансує цих сепаратистів і терористів! Хіба для цього він це збирав: для страждання людей, для того, щоб їх убивати, для цього збирав?! Не для цього! Але витратив на це, бо диявол привів його через гріх до такого злочину. Почав зі злочину, коли знищив Небесну Сотню, а привело все це до ще більшого зла.
Тому будемо молитися, щоби Господь допомагав нам знищити зло і гріх в самих собі. Коли ми будемо про це просити Бога, то Господь допоможе і це виллється в перемогу зовнішню і перемогу внутрішню. І тому нехай Господь наш прийме наші молитви повсякденні і допоможе нам. Йому слава на віки віків!