Слово Святійшого Патріарха Філарета після соборного богослужіння у неділю 33-ту після П'ятидесятниці, про Закхея

Ваші Преосвященства! Всечесні отці!

Найперше дякую за щире привітання, а головне за молитву, тому що коли читаєш святих отців, а особливо їхні листи, то вони в кожному листі просять адресата молитися за нього перед Богом. І думаєш, що якщо святі просили молитов, то хіба грішник не буде просити молитися за нього? Буде. І тому я вдячний вам преосвященні владики, отці, браття і сестри, насамперед за молитву, не тільки за мене, а й за наш народ, за нашу державу, а головне за наших воїнів, які виявляють покірність Богові, покірність заповіді «полюби ближнього твого як самого себе» або слова Христа Спасителя: "Ніхто не має більшої любові, як хто душу свою покладе за друзів своїх".

Ось скажіть, ті воїни, які в Донецькому аеропорту більше двохсот днів захищали там це місце, деякі загинули там, то скажіть, мали вони любов до своєї Батьківщини, до своїх ближніх, чи не мали? Мали. І всі, хто йде захищати нашу землю, нашу державу від агресорів всі вони виконують заповідь любові до ближнього, до своєї Батьківщини.

Згадаймо слова пророка Мойсея, який після того як його народ, якого Бог вивів із рабства під горою Синай створив собі золотого тільця і став кланятися йому як Богу, і коли Мойсей побачив, то він розбив ті скрижалі, на яких були написані заповіді і звернувся до Бога: "Господи краще викресли мене із книги життя, але помилуй цей народ". Це свідчить про велику любов пророка Мойсея до свого народу. Або апостол Павло пише в своєму посланні: "Я готовий бути відлученим від Христа за братів рідних мені по крові" – це є любов до свого народу. А Христос Спаситель як людина хіба не любив свій народ, юдейський народ, коли зійшов на гору Єлеонську подивився на Єрусалим і як Бог, знаючи, що через декілька десятків років на цьому місці не залишиться каменя на камені, що Єрусалим як місто перестане існувати і храм буде зруйнований, і заплакав.

І маючи ці приклади хіба ми не будемо любити свою землю, свій народ, свою мову, свою культуру? І ми бачимо, що ця любов до свого народу, до своєї землі, виявляється на ділі – в тому, що люди не жаліють свого життя, а ті, які не можуть захищати, віддають часто останнє для того, щоб допомогти їм. Бачить Бог це, чи не бачить? Бачить. Може Він нам допомогти нам як Бог, чи не може? Безумовно може і чекає нашого очищення від гріхів, чекає нашого єднання. І коли ми дійдемо до цього, Господь миттєво пошле нам перемогу і мир. Ми надіємося не на князів і не на синів людських, а покладаємо надію на Бога. Він може.

Ви чули сьогодні в молитві слова Мойсея: "Стійте, будьте мужні і Господь переможе за вас"? Так і ці загострення цього військового протистояння, яке відбувається зараз на Донбасі, особливо в Маріуполі стійте і Господь переможе за вас, а нам треба молитися, звертатися до Бога, бо молитва має велику силу, таку силу, яку ми навіть не можемо уявити собі.

Тому дорогі брати і сестри в ці тяжкі для України дні нам треба щиро молитися, щоб Господь допоміг нам, щоб Він простив нам наші провини, а в нас їх багато і кожен повинен подумати не про чужі гріхи, а про свої і просити у Бога прощення своїх гріхів, і прощення нашого українського народу, який згрішив.

Не треба говорити, що народ такий мудрий, він мудрий, але в той самий час і грішний, корупція хіба це не наш гріх? Яку шкоду наносить цей гріх нашому суспільству, нашому народу і недовіру Україні через це? То можемо ми говорити про гріх нашого народу? Повинні говорити і просити, щоб Господь допоміг нам визволитися від цього рабства корупції, рабства неправди, бо Господь турбується про наше вічне життя. Земне коротке, воно проходить, а вічне неминуче і тому нам треба думати куди ми підемо після смерті? Яке життя вічне: чи блаженне, чи страждання? Ми не думаємо, а Господь піклується про нас і хоче, щоб ми у блаженне життя вічне пішли, тому посилає нам такі випробування, щоб ми виявляли свою любов, свої добрі якості душі і цим самим очищались від наших гріхів.

І нехай в цьому допоможе нам Божественна благодать за молитвами Божої Матері і молитвами всіх українських святих, бо ми віримо, що ми не самотні, у нас є молитовники великі перед престолом Божим і вони теж допоможуть нам досягти того, що ми хочемо. А ми хочемо миру, хочемо перемоги і хочемо вічного блаженного життя і нехай приведе нас до цієї мети. Йому слава на віки віків.

(слово виголошене після завершення врочистого соборного богослужіння з нагоди 86-ої річниці з Дня народження Предстоятеля у Свято-Володимирському кафедральному соборі м. Києва у неділю 33-ту після П'ятидесятниці, про Закхея, 25 січня 2015 року Божого)
Прес-служба Львівсько-Сокальської єпархії




Pоздрукувати матеріал
Налаштування доступності
Налаштування контрасту
Розмір шрифту
Міжбуквенний інтервал
Міжстрочний інтервал
Зображення
Шрифт
Скинути налаштування