У цей святий вечір першого дня Великодніх свят ми зібралися в нашому кафедральному соборі, щоби єдиним серцем і єдиними устами прославити Воскреслого з мертвих Христа Життєдавця.
Усі ми зараз перебуваємо в стані великої радості, але ця радість до нас приходить зі Страсної Седмиці, адже у події Воскресіння Христа Спасителя ми згадуємо саме ранок третього дня після хресної смерті нашого Господа. Ми згадуємо стан святих апостолів, які зі страху розбіглися. Утім, думається, вони все ж добре пам’ятали, як їхній Учитель і Господь навчав їх, що Він на третій день Воскресне і не залишить їх сиротами (пор. Ін. 14:18). Отож, для апостолів третій день був вирішальним. Учитель Церкви святитель Афанасій Олександрійський говорить нам, що Христос міг би у хвилину смерті одразу явити себе живим. Але тоді ніхто би не повірив, що Він дійсно помер. Христос міг пролежати у гробі й більше, ніж три дні, а потім Воскреснути, але це було би порушенням пророцтв і Його власних слів, а отже підставою для зневіри святих апостолів. І тому Господь, як і Сам казав про це, Воскрес на третій день.
Христос Спаситель Воскрес серед нічної тиші, і ніхто не був свідком самого Його Воскресіння. Так, можна говорити про сторожу, яка пильнувала біля гробу, проте вони все ж не бачили славного моменту Воскресіння і не були втаємничені у це найвеличніше серед усіх явище людської історії. Святитель Іоан Золотоустий пояснює, чому не було свідків: він каже, що людина не могла би перенести цього світла, в якому Воскрес наш Господь і Спаситель, - світла і слави Самого Божества.
Святкуючи Воскресіння Христове, дорогий Владико, ми не тільки радіємо, але водночас задумуємося над тими плодами, які нам принесло це величне свято. Насамперед, Воскресіння Христове - це завершення домобудівництва роду людського. Бо Господь нам каже, що так Йому й належало постраждати, як провістив про це Мойсей і всі пророки, а на третій день - воскреснути (пор. Лк. 24:26). Святий апостол Павло говорить, що Воскресіння Христове принесло нам виправдання від наших гріхів. Хто буде звинувачувати обраних Божих? - Питає апостол. І відповідає: Бог виправдовує їх (Рим. 8:33). Ми радіємо, бо Воскресіння Христове принесло нам прощення наших гріхів і примирило людську природу з Богом, бо якщо Христос не воскрес, то ми перебуваємо в полоні гріха і смерті. Воскресіння Христове - це основа і суть нашої віри і причина надії на Бога. Без Воскресіння Христового наша проповідь була би марна. Якщо Христос не воскрес, то марна наша віра (пор. 1Кор. 15:14). І, насамкінець, Воскресіння Христове це є фундамент і основа нашого особистого воскресіння і життя вічного. Тому Свята Православна Церква в ці світлосяйні дні надзвичайно возвеличує цю подію, на увесь світ проголошує перемогу життя над смертю, добра над злом, неба над пеклом.
У цей святий вечір, дорогий Владико-Митрополите, з душевним трепетом, з миром і любов’ю вітаємо Вас із цим величним святом, древнім апостольським привітом: “Христос Воскрес!” Ми бажаємо Вашому Високопреосвященству кріпості сил духовних і тілесних. Ми бажаємо Вам у чистоті серця разом із ангелами, з Церквою Небесною торжествуючою тут на землі ще багато-багато років прославляти Воскресіння з мертвих Христа Життєдавця. Ми дерзаємо в цю хвилину просити у Воскреслого Господа для Вас, нашого Архіпастиря, щедрого благословення за Вашу любов до Бога і Святої Церкви, за Вашу любов до матері України, за Ваше жертовне служіння своїй пастві. Ви заслуговуєте перебувати в цьому Божому благословенні, і ми молимо Бога про нього для Вас.
У цю хвилину від імені духовенства Львівсько-Сокальської єпархії, від імені кліру кафедрального собору, від імені студентів і викладачів Львівської православної богословської академії і Вашої пастви сердечно по-синівськи з любов’ю вітаємо вас із величним святом Воскресіння з мертвих нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа. Ще і ще раз бажаємо Вам здоров’я та многих літ!
Христос Воскрес! Іс полла еті Деспота!