Першого ж дня опрісноків ученики приступили до Ісуса і сказали Йому: де хочеш, щоб ми приготували Тобі їсти паску? Він сказав: підіть у місто до такого-то і скажіть йому: Учитель говорить: час Мій близько; у тебе справлю Пасху з учениками Моїми. Ученики зробили, як звелів їм Ісус, і приготували паску.
Коли ж настав вечір, Він возліг з дванадцятьма учениками. І коли вони їли, сказав: істинно кажу вам, що один з вас зрадить Мене. Вони дуже засмутились і почали говорити Йому, кожен з них: чи не я, Господи? Він же сказав у відповідь: хто вмочить зі Мною руку в блюдо, той зрадить Мене. Син же Людський іде, як писано про Нього, але горе тій людині, якою Син Людський буде зраджений: краще було б не народитися людині тій. При цьому Іуда, що зрадив Його, сказав: чи не я, Учителю? Ісус говорить йому: ти сказав.
І коли вони їли, Ісус узяв хліб і, благословивши, переламав і, роздаючи ученикам, сказав: прийміть, споживайте, це є Тіло Моє. І, взявши чашу та воздавши хвалу, подав їм і сказав: пийте з неї всі, бо це є Кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів. Кажу ж вам, що віднині не буду пити від цього плоду виноградного до того дня, коли питиму з вами його новим у Царстві Отця Мого.
І, проспівавши, пішли на гору Елеонську. Тоді говорить їм Ісус: всі ви спокуситеся через Мене в цю ніч, бо написано: уражу пастиря, і розбіжаться вівці отари. По воскресінні ж Моїм випереджу вас у Галилеї. Петро сказав Йому у відповідь: якщо і всі спокусяться Тобою, то я ніколи не спокушусь. Ісус сказав йому: істинно кажу тобі, що в цю ніч, перше ніж проспіває півень, ти тричі зречешся Мене. Говорить Йому Петро: хоч би мені довелось і вмерти з Тобою, не зречуся Тебе. Подібне говорили і всі ученики.
Мф. 26:17-35
У перший день опрісноків, коли готували пасхальне ягня, ученики сказали Йому: де хочеш їсти паску? Ми підемо і приготуємо. І посилає двох з учеників Своїх, і каже їм: підіть до міста, і зустрінеться вам чоловік, який нестиме глек води; підіть за ним, і куди він увійде, скажіть господареві дому того, що Учитель каже – де світлиця, в якій Я споживатиму паску з Моїми учениками? І він покаже вам велику, прибрану і готову горницю; там приготуйте нам. І пішли ученики Його, і прийшли до міста, і знайшли, як сказав їм; і приготували паску.
Як настав вечір, Він прийшов з дванадцятьма. І коли вони возлежали і їли, Ісус сказав: істинно кажу вам, один з вас, що їсть зі Мною, зрадить Мене. Вони засмутились і почали говорити Йому один за одним: чи не я? І інший: чи не я? Він же сказав їм у відповідь: один з дванадцяти, який умочає зі Мною в блюдо. Та Син Людський іде, як написано про Нього; але горе тій людині, якою Син Людський буде зраджений: краще було б не народитися людині тій.
І коли вони їли, Ісус узяв хліб, благословив, переламав, дав їм і сказав: прийміть, споживайте, це є Тіло Моє. І, взявши чашу та хвалу воздавши, подав їм; і пили з неї всі. І сказав їм: це є Кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається. Істинно кажу вам: Я вже не питиму від плоду виноградного до того дня, коли питиму нове вино в Царстві Божому. І, проспівавши, пішли на гору Елеонську. І сказав їм Ісус: цієї ночі всі ви спокуситеся через Мене, бо написано: уражу пастиря, і розбіжаться вівці. По воскресінні ж Моїм буду раніше за вас у Галилеї. Петро сказав Йому: хоч і всі спокусяться, але не я. І говорить йому Ісус: істинно кажу тобі, що сьогодні, цієї ночі, раніше, ніж двічі проспіває півень, ти тричі зречешся Мене. Він же ще більше запевняв: хоч би мені належало і вмерти з Тобою, не зречуся Тебе. Так само і всі говорили.
Мк. 14:12-31
Настав же день опрісноків, коли належало заколювати пасхальне ягня. І послав Ісус Петра та Іоана, сказавши: підіть, приготуйте нам їсти паску. Вони ж сказали Йому: де хочеш, щоб ми приготували? Він сказав їм: ось як увійдете в місто, зустріне вас чоловік, що нестиме глек води; ідіть слідом за ним до того дому, в який він увійде. І скажіть господареві дому: Учитель говорить тобі: де кімната, в якій би Мені їсти паску з учениками Моїми? І він покаже вам світлицю велику, прибрану; там приготуйте. Вони пішли і знайшли, як сказав їм, і приготували паску.
І коли настав час, Він возліг, і дванадцять апостолів з Ним, і сказав їм: дуже бажав Я цю паску їсти з вами, перш ніж зазнаю страждань. Бо кажу вам, що не буду вже більш їсти її, доки вона не сповниться в Царстві Божому.
І, взявши чашу й воздавши хвалу, сказав: прийміть її та розділіть між собою. Бо кажу вам, що не питиму від плоду виноградного, поки не прийде Царство Боже. І, взявши хліб і воздавши хвалу, розломив і подав їм, кажучи: це є Тіло Моє, що за вас віддається; це чиніть на спомин про Мене. Також і чашу після вечері, кажучи: ця чаша – Новий Завіт у Моїй Крові, що за вас проливається.
І ось рука того, хто зраджує Мене, зі Мною на трапезі. Проте Син Людський іде, як призначено; але горе тій людині, що Його видає. І вони почали питати один одного, хто з них є той, що хоче це зробити. Сталася ж між ними і суперечка – хто з них має вважатися за більшого. Він же сказав їм: царі народів панують над ними, і ті, хто володіє ними, доброчинцями звуться. Ви ж не так: але більший між вами хай буде як менший, а старший – як слуга. Бо хто більший: чи той, хто возлежить, чи той, хто услуговує? Чи не той, хто возлежить? А Я посеред вас, як слуга. Але ви були зі Мною в напастях Моїх, і Я заповідаю вам, як заповів Мені Отець Мій, Царство, щоб ви їли і пили на трапезі Моїй у Царстві Моїм, і сядете на престолах судити дванадцять колін Ізраїлевих. Сказав же Господь: Симоне, Симоне! Ось сатана просить вас, щоб сіяти, як пшеницю, але Я молився за тебе, щоб не ослабла віра твоя; і ти колись, навернувшись, утверди братів твоїх. Він відповів Йому: Господи, з Тобою я готовий і у в’язницю, і на смерть іти. Він же промовив: кажу тобі, Петре, не заспіває півень сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене. І сказав їм: коли Я посилав вас без мішка, і без торби, і без взуття, чи мали ви в чому нестаток? Вони відповіли: ні в чому. Тоді Він сказав їм: але тепер, хто має мішок, нехай візьме, також і торбу, а в кого немає, нехай продасть одяг свій і купить меч. Бо кажу вам, що оце написане має здійснитися на Мені: і до злочинців прирівняли Його. Бо те, що про Мене, наближається до кінця. Вони сказали: Господи, ось тут два мечі. Він сказав їм: досить!
Лк. 22:7-38
Pоздрукувати матеріал